Гнильче (Тернопільський район)

село Гнильче
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040370090059956 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1395
Населення 593
Площа 27,231 км²
Густота населення 21.78 осіб/км²
Поштовий індекс 48034
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°11′32″ пн. ш. 24°55′40″ сх. д. / 49.19222° пн. ш. 24.92778° сх. д. / 49.19222; 24.92778
Середня висота
над рівнем моря
384 м
Відстань до
районного центру
21 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Гнильче. Карта розташування: Україна
Гнильче
Гнильче
Гнильче. Карта розташування: Тернопільська область
Гнильче
Гнильче
Мапа

CMNS: Гнильче у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гнильче, Завалів та Підгайці[1]

Гни́льче — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване у південній частині району поблизу межі з Івано-Франківською областю. До 1990 року належало до Бережанського району.

Поштове відділення — Гнильченське. Адміністративний центр колишньої Гнильченської сільради, якій були підпорядковані села Пановичі та Червень.

Населення — 593 особи (2001).

Назва

Назва походить, ймовірно, від болотистої (гнилої) місцевості, на якій колись було розміщене село. Згодом Гнильче пересунулося на родючіші і не болотисті землі. На території Гнильча і села Червень знаходиться урочище В'їзда, які, за легендою були в'їздом до Галицько-Волинського князівства.

Історія

Перша писемна згадка — 1395. Згадується в записах галицького суду 4 березня 1437 року[2].

У 1438 році Гнильче перебувало у власності Івана Завиші, старшого внука Іваниша Унгаруса (Іван Угрин), шляхтича гербу і роду Сас[3].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 1/2 лану (близько 12 га) оброблюваної землі[4].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Рідна школа».

У червні 1915 року в селі побував престолонаслідник ерцгерцог Карл Габсбург на перегляді сотні УСС під командою Романа Дудинського.

В ніч з 18 на 19 серпня 1944 року на релігійне свято СПАС на мирне населення села, більшість з яких були українців - напала банда-угрупування "ястребки" з території с. Пановичі де більшість населення були поляки за національністю і лишень дві, три хати українці. Дане угрупування було створено і підтримане членами НКВД в м. Підгайці. Також до цього угрупування ввішли військові Армії Крайової, радянські підпільники та члени НКВД. Приводом стала подія - зникнення та вбивство зв'язкового ОУН-УПА. Причинами цієї різні та різні в с. Пановичі: план НКВД по витісненню поляків, які проживали в Підгаєччини до Польщі; меркантильність членів угрупування "ястребків". Підгаєцьке НКВД дало 2 (дві) години "ястребками" для вчинення даного злочину. Після двох годин, з'явилося керівництво "визволителів" у с. Гнильче зафіксувати факт "злочину" військовими ОУН-УПА без слідства. Загинуло 22 українці, помешкання багатьох були пограбовані і спалені. У даному злочині НКВД поширило диверсійну версію - помста ОУН-УПА, а саме сотню "Бистрого" і сотню "Орла" у співпраці мешканців села з НКВД та вбивства ними зв'язкового ОУН-УПА.

Село почали заселяти знову в середині 1945 р.

У 1989 році була облаштована "Криниця пам'яті" в пам'ять до 45-річчя загиблих українців.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 593 100%

Пам'ятки

Є церква святого архістратига Михаїла (1950; мурована).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники:

  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967)
  • Борцям за волю України (1996)
  • Почато будування пам'ятника до дня 65-річчя спалення села поляками (2009).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа I-II ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

Народилися

  • Григорович Іван (1876—1937) — актор, співак;
  • Сроковський Станіслав[8]- польський письменник, громадський діяч
  • Микола Плекан, соліст Національної капели бандуристів України  ім. П.Майбороди. Разом з колективом капели і Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня» гастролював з концертами в країнах Європи, гордо виконуючи твори українського кобзарського мистецтва на торбані, єдиному в Україні інструменті.

Галерея

Виноски

  1. Австругорські мапи 1:200 з року 1910. Архів оригіналу за 3 січня 2010. Процитовано 12 листопада 2009.
  2. Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 20. — № 165.
  3. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 482
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 170.
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Adamski A. Stanisław Srokowski [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Solidarności. (пол.)

Джерела

Посилання

  • https://www.youtube.com/watch?v=S3hm81fLeZw&t - Походження назви села. Авторка - польська професорка, яка нещодавно знайшла документи своїх бабусь і дідусів і таким чином знайшла своє коріння.
  • https://www.youtube.com/watch?v=NpSRNMhA6bo&t=8s - Про королеву гектарів Підгаєцької землі - картоплю. Про скарби з городу, які потрапили до Львівського музею.....
  • https://www.youtube.com/watch?v=BozvM8Aia94 - Як рідні оповідачки знайшли скарб в себе на городі обробляючи картоплю з сусідками (правдива історія).
  • https://www.youtube.com/watch?v=QrWPtIj_SoI - Сватання в Гнильче. Як то було тоді. Яке придане давали молодятам.
  • https://www.youtube.com/watch?v=u3WnegrsgdQ - Архітектура та побудова житла в с. Гнильче др 2 Світової війни.