Гривко Сергій Дмитрович
Сергій Дмитрович Гривко | |
---|---|
Народився |
12 грудня 1985 (37 років) Чернігів |
Громадянство | Україна |
Діяльність |
громадський діяч політик |
Alma mater | Чернігівський державний інститут економіки і управління |
Членство | Верховна Рада України IX скликання |
Посада | народний депутат України |
Партія |
Наш край Слуга народу |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | |
|
Сергій Дмитрович Гривко (нар. 12 грудня 1985, Чернігів) — український громадський діяч, політик[1]. Народний депутат України 9-го скликання[2].
Життєпис
Закінчив Чернігівський державний інститут економіки і управління (спеціальність «Менеджер-економіст»)[1].
Гривко є головою ради Чернігівської міської громадської організації «Добровольці»[1].
Член Молодіжної ради при Чернігівській міській раді[1]. Член Громадської ради при Чернігівській ОДА[3].
Він працював менеджером зі збуту ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс», був молодшим науковим співробітником у Чернігівському державному інституті економіки і управління[1].
Політична діяльність
2015 — кандидат у депутати Чернігівської міськради від партії «Наш край»[4].
Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 114 у списку[5]. На час виборів: тимчасово не працює, член партії «Слуга народу». Проживає в Чернігові[6].
Член Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів[7], голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об'єднань.
Критика
Співініціатор скандального законопроекту №7351 який надавав право командирам страчувати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів, без суду. Законопроект оцінений у ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.[8][9][10][11][12]
Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла М.В., Мазурашу Г.Г. та Федієнко О.П.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив "змінився" 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Аліксійчук О. В., Бакумов О.С., Третьякова Г.М., Войцехівський В.О..[13][11] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт.22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроект пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний, згодом, 24 травня, без пояснень причин, у законопроекту змінився авторський колектив, а партія відмовилась коментувати законопроект.[13][14]
Законопроект Гривко №10057 пропонує ув'язненим скоротити термін за допомогою роботи на "велогенараційних установках", які розмістять на території в'язниць:[15]
Його концептуальна суть проста. Мотивувати 50 тис в'язнів генерувати електроенергію через велогенараційні установки. Якщо впродовж місяця вони будуть виконувати норми визначені Міністерством Юстиції, то термін ув'язнення зменьшиться на 3 дні, але не більше 10 місяців в рік. Тобто за рік в'язень може зменьшити на 30 днів термін ув'язнення. Що вплине прямо на економію щодо його утримання - приблизно до 8% (до 200 млн в грн) .
Цим законопроектом показую альтернативні можливості для наповнення енергетичної системи, які можливо імплементувати у активний спорт, спортивні зали та інші структури. Було б круто побачити тренажерний зал, який генерує електроенергію. 💡🇺🇦 Щоб створити щось нове, потрібно діяти рішуче, наполегливо, креативно та інакше! Всі ресурси заради перемоги! |
||
— Сергій Гривко, https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid04UAnB34wBuVCHd7GjeuzePXUQAZZYDZSUdjTcRh3DfxZ7QoLsbeM6hnyq5LBEsMKl&id=100005516171503 |
Примітки
- ↑ а б в г д Список депутатів від партії «Слуга Народу» [Архівовано 8 серпня 2019 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com
- ↑ Хто проходить в Раду від "Слуги народу": список [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] Дзеркало Тижня (21 липня 2019)
- ↑ Чернігівський монітор. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 21 серпня 2019.
- ↑ Гривко Сергій Дмитрович [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] Чесно
- ↑ Партія «Слуга народу» обновила список кандидатів [Архівовано 9 вересня 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (13.06.2019)
- ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
- ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
- ↑ Віолетта Орлова (24.05.2022). Командирам можуть дозволити вбивати військових у бойовій обстановці за невиконання наказів. unian.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Три депутати зі "Слуги народу" запропонували дозволити офіцерам розстрілювати солдатів без суду, а потім відкликали законопроект. delo.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Депутатка запропонувала смертну кару для українських військовослужбовців: законопроєкт. radiotrek.rv.ua. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ а б Скандальний законопроект про розстріл дезертирів відкликали з Ради. unian.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ Проект Закону про внесення зміни до статті 22-1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо забезпечення можливості припинення кримінальних правопорушень в умовах особливого періоду. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 25 травня 2022.
- ↑ а б Анна Стешенко, Ірина Гамалій (24 травня 2022). З Верховної Ради відкликали законопроєкт про розстріл дезертирів. lb.ua. Архів оригіналу за 25.05.2022.
- ↑ Скандальний законопроєкт "Слуг" про розстріл дезертирів відкликали з ВР після хвилі обурення в мережі. 5.ua.
- ↑ Крутити педалі за свободу: у Раді хочуть залучити ув'язнених до генерації електроенергії, законопроєкт зареєстровано — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 19 вересня 2023. Процитовано 19 вересня 2023.
Посилання
- Сергій Гривко у соцмережі «Facebook»
- Гривко Сергій Дмитрович [Архівовано 21 серпня 2019 у Wayback Machine.] Слово і Діло