Гійом де Машо
| Гійом де Машо | |
|---|---|
фр. Guillaume de Machaut  | |
 | |
| Народився | 1300[2][4][…] Реймс |
| Помер | 1377[1][2][…] Реймс |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | композитор, поет, письменник, автор пісень |
| Знання мов | французька[3] |
| Напрямок | класична музика і музика середньовіччя |
| Жанр | Ars nova |
| Magnum opus | Œuvres poétiques de Guillaume de Machautd , Меса Нотр-Дам , La louange des damesd , Hoquet Davidd , Le dit du chevald , Le dit de l'aleriond , Le dit du cerf blancd , Le dit de la rosed , Le dit de la fleur de lis et de la marguerited , Le dit de la marguerited , Le dit du vergierd , Le dit de la harped , Le livre du voir ditd , La prise d'Alexandried , La fontaine amoureused , Le confort d'amid , Le jugement du roi de Navarred , Le dit du lyond , Le remede de Fortuned і Le jugement dou roy de Behaigned |
| Конфесія | баптизм |
| IMDb | ID 5588753 |
Гійом де Машо́, часом Ґійом або Ґільом (фр. Guillaume de Machaut, близько 1300 — квітень 1377) — французький поет і композитор. Автор понад 400 збережених віршів, найважливіший представник музичної школи Ars nova. Машо — перший відомий за іменем композитор, що написав повний цикл музики до католицької меси.
Біографія
Народився близько 1300 року на околицях Реймса (Машо — містечко за 30 км від Реймса). З 1323 по 1346 служив секретарем і придворним поетом Іоанна Люксембурзького. У цей же період прийняв священництво. В 1330, 1332, 1333 призначався каноніком у Вердені, Аррасі та Реймсі відповідно. Після смерті Іоанна в битві при Кресі був затребуваний можновладними будинками Наварри, Герцога Беррийського і Карла Нормандського (майбутнього короля Франції Карла V). Переживши велику чуму XIV століття, Машо завершив життя в Реймсі, присвятивши старість музиці й складанню збірників власних віршів. До самого кінця він користувався пошаною можновладних замовників; в 1361 році його відвідав особисто дофін Франції, а в 1370-і роки йому покровительствував П'єр ІІ Лузіньян, король Кіпру.
Поезія
Перший збірник віршів Машо, Dit du Lyon («Оповіль про лева») датований 1342 роком, останній, «Пролог» — 1372 роком («Пролог» написаний як вступ до повного зібрання творів).
Машо завжди ставив на перше місце саме поезію, а не створення музики, і більшість його віршів не були призначені для співу (dit, тобто усне оповідання). Як правило, його тексти написані від першої особи, у восьмискладній формі, і відтворюють любовні мотиви «Роману про Розу» й аналогічної лицарської літератури. Існує версія, що його шедевр, поема 1360-х років Le Voir Dit («Правдива розповідь») — автобіографічна, історія пізньої любові самого Машо.
Музика
Машо вважається найвідомішим та найвпливовішим композитором своєї епохи. Більшість його творів відносяться до куртуазної любовної лірики й мають одну з п'яти форм свого часу (ле, віреле, мотет, балада й рондо). Найбільший вплив на наступні покоління музикантів виявилися його багатоголосні пісні (балади й рондо). У деяких творах Машо один з голосів (тенор) співає духовні тексти, а інші голоси одночасно співають світські любовні вірші.
Машо також перший відомий композитор, що самостійно склав каталог власних праць; сучасний каталог його творів заснований на компіляціях самого Машо. Найвідомішим твором Машо вважається «Меса Богородиці» (Messa de Nostre Dame), створено Гійомом де Машо для Реймського собору, ймовірно, у 1360-ті роки.
Див. також
Примітки
Посилання
- Школа Машо // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 588-589.
- Повна бібліографія ліричних творів з текстами й дискографією [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Повна бібліографія епічних творів [Архівовано 22 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Гійом де Машо: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
- Ноти в архіві Werner Icking Music Archive
- Вільні ноти авторства Guillame de Machaut на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Аудіозаписи пісень Гійома де Машо [Архівовано 9 березня 2021 у Wayback Machine.].
