Гіпетральний храм

Гіпетральний (гіпефральний) храм (від грец. ὕπαιθρος — чисте небо) — античний храм великих розмірів, цела якого не мала перекриття і являла собою двір просто неба, тобто освітлювалася через верхній отвір^[1].

Подібним отвором наділялись переважно храми значного розміру, наприклад, Аполлона Епікурейського поблизу Фігалії в Аркадії, Храм Посейдона, в Пестумі, афінський Парфенон, храм Зевса в Олімпії та ін. Також гіпефром називають решітчасте вікно у верхній частині головних вхідних дверей у храм, що мають своїм призначенням пропускати в нього повітря і частково світло, а разом з тим надавати більшу красу і величність зовнішньому вигляду дверей.

• Сомов, Андрей Иванович. Гипефр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)