Гірки (Звягельський район)

село Гірки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Ярунська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18080230040032589 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1456
Населення 724 (2001)
Площа 1,978 км²
Густота населення 366,03 осіб/км²
Поштовий індекс 11763
Географічні дані
Географічні координати 50°31′09″ пн. ш. 27°27′40″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		214 м
Водойми р. Церем
Місцева влада
Адреса ради вул. Миру, 13, с. Ярунь, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11762
Карта
Гірки. Карта розташування: Україна
Гірки
Гірки
Гірки. Карта розташування: Житомирська область
Гірки
Гірки
Мапа

CMNS: Гірки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Гірки.

Гі́рки (раніше також Гурки) — село в Україні, у Ярунській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 724 особи (2001). У 1923—59 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Населення

За довідником 1885 року в селі мешкало 265 осіб, налічувалося 33 дворових господарства[1], у 1887 році — 369 мешканців, дворів — 60[2][3].

У 1923 році в селі проживало 484 мешканці, дворів — 82[4], станом на 4 січня 1927 року — 515 осіб, дворів — 89[5].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 809 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 724 особи[6].

Історія

В середині 17 століття — власність Анни Алоїзи Ходкевичевої з Острозьких, яка у 1648 році платила з 80 димів, у 1650 році — з 50 димів, а у 1651 році лише з 12 димів[3][2].

У другій половині 19 століття — село Киянської волості Новоград-Волинського повіту, за 14 верст (15 км) від Новограда-Волинського, на річці Церем. Селяни, в кількости 95 осіб, володіли 389 десятинами землі, 1 187 десятин — земля двірська. Раніше село належало до звягельського маєтку Любомирських, від них перейшло до Уварових, які розколонізували маєток та продали німцям[7][2].

За довідником 1885 року — колишнє поміщицьке село Киянської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Лежало на річці Цмолці, були церковна парафія, вітряний млин[1].

Наприкінці 19 століття — село Киянської волості (тоді ж увійшло до складу Жолобенської волості) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Великі землевласники — селяни Євген та Сергій Якимчуки. Була стара дерев'яна церква, невідомо коли і збудована. У 1879 році за кошти парафіян збудовано дерев'яну, на кам'яному підмурівку, дзвіницю. При церкві було близько 7 десятин землі. До церкви було приписане сільце Кудиновичі. Дворів 56, парафіян 435 осіб обох статей. З 1831 року церкву приписано до парафії у Курмані, за 5 верст[8][3][2]. На початку 20 століття 68 господарствами володіли українці, 4 — євреї[5].

У 1906 році — село Жолобенської волості (1-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 14 верст, до волосного центру с. Жолобне — 12 верст. Поштове відділення — Новоград-Волинський[9]. У 1910 році один селянин виїхав до Америки[5].

У 1923 році включене до складу новоствореної Гірківської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Пищівського (згодом — Ярунський) району Житомирської округи; адміністративний центр ради[10]. Розміщувалося за 16 верст від районного центру с. Піщів[4]. 4 червня 1958 року, в складі сільської ради, передане до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області. 5 березня 1959 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Ярунській сільській раді Новоград-Волинського району[10].

У листопаді 2007 року у селі було демонтовано пам'ятник Володимиру Леніну[11].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Ярунської сільської ради включено до складу Ярунської сільської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[12].

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 226. (рос. дореф.)
  2. ↑ а б в г Цинкаловський О. Гірки // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 274.
  3. ↑ а б в Górki, (ob. t. III, 221 Hurki)… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 520. (пол.)
  4. ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 139. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2024.
  5. ↑ а б в Дідух В., Нікітюк В., Якубовська Т. (2016). Історія містечка Ярунь та його околиць до середини ХХ ст. Тернопіль. с. 40-41, 105. Процитовано 19 грудня 2024.
  6. ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 19 грудня 2024.
  7. ↑ Hurki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 221. (пол.)
  8. ↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 201. Процитовано 18 грудня 2024.
  9. ↑ Гурки // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 139. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 18 грудня 2024.
  10. ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 243. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2024.
  11. ↑ Новоград-Волинський відзвітував про демонтаж пам'ятників Леніну в районі [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] «Журнал Житомира». 26.09.2008.
  12. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 квітня 2022. {cite web}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

Посилання