Дальня авіація Росії

Дальня авіація Росії
Дальняя авиация ВКС России
 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРосія Росія
НалежністьПовітряні сили Російської Федерації
Гарнізон/ШтабKholzunova Laned Редагувати інформацію у Вікіданих
Командування
Поточний
командувач		Кобилаш Сергій Іванович
Медіафайли на Вікісховищі

Дальня авіація Росії (ДА) — об'єднання Військово-повітряних сил ЗС Росії у підпорядкуванні головнокомандувача ВКС Росії. Дальня авіація є компонентом стратегічних ядерних сил[1].

Основне озброєння літаків ДА: авіаційні крилаті ракети великої дальності та ракети оперативно-тактичного призначення в ядерному та звичайному спорядженні, а також авіаційні бомби різного призначення та калібру, морські міни[2].

Історія

37-ту повітряну армію Верховного Головного командування стратегічного призначення було створено в 1998[3], куди зібрали залишки дальньої авіації СРСР, в тому числі літаки передані Росії Україною.

Внаслідок реформи ЗС Росії 2008 5 серпня 2009 року 37-ту повітряну армію Верховного Головнокомандування стратегічного призначення було знову переформовано в командування Дальньої авіації. У 2011 році до складу командування передали всю морську ракетоносну авіацію ВМФ РФ[4].

День Дальньої авіації Росії відмічається 23 грудня[5].

Склад

На озброєнні з'єднань та частин ДА перебувають стратегічні ракетоносці Ту-160 і Ту-95МС, дальні бомбардувальники Ту-22М3, літаки-заправники Іл-78 та літаки-розвідники Ту-22МР[1].

Підрозділи

До складу ДА входять: 22-га гвардійська важка бомбардувальна авіаційна Донбаська Червонопрапорна дивізія (ВБАД) в місті Енгельс та 326-та важка бомбардувальна авіаційна дивізія Тарнопольська ордена Кутузова II ступеня (Українка), 43-й Центр бойового застосування та переучування льотного складу (ЦБЗ ПЛС), окремий 203-й гвардійський авіаполк літаків-заправників (ОГвАП) та частини забезпечення[3].

Дальня авіація Росії. Карта розташування: Росія
200-й ВБАП 444-й ВБАП
200-й ВБАП
444-й ВБАП
43-й ЦБЗ ПЛС 203-й ОГвАП
43-й ЦБЗ ПЛС
203-й ОГвАП
840-й ВБАП
840-й ВБАП
79-й ВБАП 182-й ВБАП
79-й ВБАП
182-й ВБАП
52-й ГвВБАП
52-й ГвВБАП
121-й ВБАП 182-й ВБАП
121-й ВБАП
182-й ВБАП
184-й ВБАП
184-й ВБАП
Підрозділ Авіабаза Озброєння Примітки
200-й ВБАП (326-а ВБАД) Біла, Іркутська обл Ту-22М3
444-й ВБАП (326-а ВБАД) Біла, Іркутська обл Ту-22М3
43-й ЦБЗ ПЛС Дягілєво, Рязанська обл Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-134УБЛ, Ан-26
203-й ОГвАП Дягілєво, Рязанська обл Іл-78 полк літаків-заправників
840-й ВБАП (22-а ВБАД) Сольці, Новгородська обл Ту-22М3
182-й ВБАП (326-а ВБАД) Українка, Амурська обл Ту-95МС
79-й ВБАП (326-а ВБАД) Українка, Амурська обл Ту-95МС
52-й ГвВБАП (22-а ВБАД) Шайківка, Калузька обл Ту-22М3, Мі-8
121-й ВБАП (22-а ВБАД) Енгельс, Саратовська обл Ту-160
182-й ВБАП (326-а ВБАД) Енгельс, Саратовська обл Ту-95МС
184-й ВБАП Федотово, Вологодська обл Ту-142 дальня протичовнова авіація[6]
Окремий полк Саваслейка, Нижньогородська обл МіГ-31К оснащені Х-47М2 «Кинджал»[7]

[8]

Авіазаводи:

Оцінки кількості техніки

За інформацією в українській пресі, ДА у 2016 році мала 81 бойовий літак (40 стратегічних бомбардувальників та 41 дальній бомбардувальник), 19 заправників, 7 транспортних літаків, 3 вертольоти[9].

За російськими оцінками ця кількість була приблизно вдвоє більша[10], проте варто розуміти, що ще деяка кількість літаків Ту-22М2 та Ту-22М3 (в ЗМІ сказано про 90[10]) та близько 60 Ту‑95МС[2] знаходяться на зберіганні.

Участь у війнах

Дальні бомбардувальники Ту-22М брали участь в Російсько-грузинській війні (2008), один з них (з бази Шайківка) було збито в ніч на 9 серпня 2008 з ЗРК «Бук»[11][12].

З 2015 російські бомбардувальники ДА беруть участь в інтервенції Росії в Сирію[5].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)

З першого дня повномасштабного вторгнення Дальня авіація Росії застосовується для запуску крилатих ракет по Україні. Застосування вільнопадаючих бомб обмежене активністю ППО ЗСУ і відмічалось лише в оточеному Маріуполі весною 2022[13].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Структура: Командование дальней авиации. structure.mil.ru (рос.). Процитовано 27 серпня 2023.
  2. ↑ а б в г Авиационная техника Военно-воздушных сил Российской Федерации (первая часть). arsenal-otechestva.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  3. ↑ а б Дальняя Авиация России. airforce.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  4. ↑ Реформа ВВС и ПВО России: итоги. periscope2.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  5. ↑ а б 23 декабря – День Дальней авиации Воздушно-космических сил. topwar.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 грудня 2022. Процитовано 27 серпня 2023.
  6. ↑ Военной тайны больше нет: авиабазы и боевые самолеты ВВС России как на ладони (ФОТО). newdaynews.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  7. ↑ В России создан первый авиаполк, вооруженный «Кинжалами». kommersant.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 14 січня 2024.
  8. ↑ Полет «Кинжала»: гиперзвуковые ракеты пополнили дальнюю авиацию. iz.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 14 січня 2024.
  9. ↑ ВОЗДУШНО-КОСМИЧЕСКИЕ СИЛЫ (ВКС) РОССИИ. ЧАСТЬ 1. old.defence-ua.com (рос.). Архів оригіналу за 27 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.
  10. ↑ а б Авиация 37-я воздушная армия. vonovke.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 27 серпня 2023.
  11. ↑ Российские самолеты были сбиты украинскими расчетами ПВО. lenta.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 серпня 2008. Процитовано 27 серпня 2023.
  12. ↑ Боевая потеря Ту-22М3 в Южной Осетии. war.airdisaster.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 27 серпня 2023.
  13. ↑ Для бомбардування Маріуполя рашисти застосовують вже "сталінські" авіабомби. defence-ua.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 27 серпня 2023.