Дарвін (місячний кратер)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дарвін.
Характеристики кратера
Дарвін
Світлина зонда Lunar Orbiter 4
Координати19°56′ пд. ш. 69°13′ зх. д. / 19.93° пд. ш. 69.21° зх. д. / -19.93; -69.21
Діаметр122,2 км
Глибина1,360 км
Довгота ранкового
термінатора		70°
ЕпонімЧарлз Дарвін
Рік затвердження1935
Дарвін. Карта розташування: Місяць
Дарвін
Дарвін
Не плутати з кратером Дарвін на Марсі.

Кра́тер Да́рвін (лат. Darwin) — великий стародавній метеоритний кратер у південно-західній частині видимого боку Місяця. Назву присвоєно на честь англійського натураліста і мандрівника Чарлза Дарвіна (1809—1882) й затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].

Опис кратера

Фрагменти мап LAC-91, LAC-92
Сліди обвалів блоків породи валу сателітного кратера Дарвін C. Світлина Lunar Reconnaissance Orbiter

Найближчими сусідами кратера є кратер Ейхштедт[en] на заході південному заході, кратер Рокка[en] на північному заході, кратер Крюгер на північному сході, кратер Де Віко[en] на сході, кратер Бюргі[en] на південному сході і кратер Ламарк на півдні. На захід від кратера знаходяться гори Кордильєри, північну частину кратера перетинають Борозни Дарвіна, на схід від кратера знаходяться Борозни Сірсаліса[2].

Селенографічні координати центра кратера 19°56′ пд. ш. 69°13′ зх. д. / 19.93° пд. ш. 69.21° зх. д. / -19.93; -69.21, діаметр 122,2 км[3], глибина 1,36 км[4].

За тривалий час свого існування кратер практично повністю зруйнувався, південна і північна частини валу практично відсутні, до західної частини валу прилягає сателітний кратер Дарвін B (див. нижче). Західна південно-західна ділянка валу перекрита примітним невеликим кратером. Висота залишків валу над навколишньою місцевістю сягає 1590 м[1].

Дно чаші кратера переформоване лавою або породами, викинутими при сусідніх імпактах, є порівняно рівним. У південній частині чаші знаходиться сателітний кратер Дарвін H. Північно-східна частина чаші є пересіченою у більшій мірі, вона покрита породами, викинутими при утворенні басейну моря Східного. У західні частині чаші розташовується велике куполоподібне утворення.

Об'єм кратера становить приблизно 15100 км³[1].

Сателітні кратери

Дарвін[3] Координати Діаметр, км
A 21°46′ пд. ш. 73°08′ зх. д. / 21.77° пд. ш. 73.14° зх. д. / -21.77; -73.14 (Дарвін A) 23,5
B 19°58′ пд. ш. 72°17′ зх. д. / 19.96° пд. ш. 72.29° зх. д. / -19.96; -72.29 (Дарвін B) 53,7
C 20°31′ пд. ш. 71°07′ зх. д. / 20.51° пд. ш. 71.12° зх. д. / -20.51; -71.12 (Дарвін C) 15,3
F 20°58′ пд. ш. 71°07′ зх. д. / 20.97° пд. ш. 71.12° зх. д. / -20.97; -71.12 (Дарвін F) 17,7
G 21°29′ пд. ш. 70°52′ зх. д. / 21.49° пд. ш. 70.87° зх. д. / -21.49; -70.87 (Дарвін G) 17,0
H 20°56′ пд. ш. 69°00′ зх. д. / 20.93° пд. ш. 69° зх. д. / -20.93; -69 (Дарвін H) 28,8

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  2. ↑ Кратер Дарвін на мапі LAC-92 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2020. Процитовано 29 грудня 2020. 
  3. ↑ а б Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2020. 

Посилання