Дворников Микола Миколайович

Микола Миколайович Дворников
біл. Мікалай Мікалаевіч Дворнікаў
ПрізвиськоГерасим, Андрій, Антон, Станіслав Томашевич, Роберт, Петя
Народження7 (20) грудня 1907 Редагувати інформацію у Вікіданих
Гомель, Могильовська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть16 лютого 1938(1938-02-16) (30 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Іспанська республіка, Естремадура
загиблий у бою Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьСРСР СРСР
Польща
Іспанська республіка
Вид збройних сил Інтербригади
Рід військпіхота
ПартіяКомуністична партія Західної Білорусі Редагувати інформацію у Вікіданих
Званняполітрук
КомандуванняБатальйон імені Хосе Палафокса, Українська рота інтербригад імені Тараса Шевченка
Війни / битвиГромадянська війна в Іспанії
CMNS: Дворников Микола Миколайович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дворников.

Микола Миколайович Дворников (біл. Мікалай Мікалаевіч Дворнікаў; 7 грудня 1907, Гомель — 16 лютого 1938, Естремадура), відомий під псевдонімами Герасим, Андрій, Антон, Станіслав Томашевич, Роберт і Петя — білоруський політичний діяч комуністичного спрямування, член Комуністичної партії Західної Білорусі і Комуністичного союзу молоді Західної Білорусі. Учасник Громадянської війни в Іспанії, політрук батальйону імені Хосе Палафокса і командир української роти імені Тараса Шевченка.

Біографія

Народився 19 грудня 1907 року у Гомелі в робітничій сім'ї. З 1926 року працював на осушенні боліт, на будівництві моста через Сож, Палацу культури залізничників, робітником заводу сільськогосподарського машинобудування «Гомсільмаш».

Член білоруського комсомолу з 1927 року, з 1929 року член ВКП(б). У 1928—1929 роках секретар комсомольської організації заводу «Гомсільмаш», на будівлі якого встановлено меморіальну дошку; в 1929—1931 роки секретар райкому комсомолу. З січня 1931 року член ЦК Комсомолу.

Підпілля у Західній Білорусі

У 1932 році слухав курси партійної школи ЦК КПЗБ у Мінську, після чого від листопаду 1932 відправлений на підпільну роботу на територію Польщі в Західну Білорусь — секретар Білостоцького, потім Берестейського окружних комітетів КСМЗБ.

У травні-липні 1933 року під керівництвом Дворникова в лісах під Берестям пройшли наради-конференції Берестейського окружного комітету КПЗБ. Було прийнято рішення розпочати широкі акції протесту селян Берестейщини, схвалено план проведення масових походів селян до маєтків поміщиків[1]. Дворников став одним з організаторів збройного виступу селян 3-4 серпня у Кобринському повіті, яке було жорстоко придушене та зрештою закінчилось акціями пацифікації та арештами. Дворников зорганізував масову кампанію на підтримку товаришів, засуджених до смерті за участь у повстанні, як наслідок — пом'якшення вироку[2].

У листопаді 1933 року включений в Секретаріат ЦК КСМЗБ і почав роботу у Вільно. З жовтня 1935 року продовжує роботу на території Польщі як секретар ЦК КСМЗБ.

Організував замах на агента польської дефензиви Якова Стрельчука, засланого до лав КПЗБ, котрий видав цілу низку членів підпілля[3]. Акція сталася 27 січня 1936 року під час дачі показань Стрільчуком на суді над групою віленських студентів. Дворніков був дублером головного виконавця замаху Сергія Прітицького[4]. При спробі затримання поранив одного з поліцейських і втік.

Громадянська війна в Іспанії

З 1936 по 1938 роки бився на фронті Громадянської війни в Іспанії на боці республіканців. Під псевдонімом Станіслав Томашевич служив політруком у батальйоні імені Хосе Палафокса, котрий входив до складу XIII польської інтербригади імені Ярослава Домбровського. З кінця 1937 року — перший командир української роти імені Тараса Шевченка, де воювали українські й білоруські інтернаціоналісти з Польщі та інших країн.[5]

Загинув 16 лютого 1938 року в бою з франкістами в горах Естремадури.

Пам'ять

Меморіальна дошка пам'яті Миколи Дворникова на стінах заводу «Гомсельмаш» (Гомель, Білорусь). Встановлена 1970 року.

У 1978 році увічнений у поемі його товариша по підпіллю Максима Танка «Мікалай Дворнікаў».

Його ім'ям названо вулиці в Гомелі та Бресті.

Примітки

  1. ↑ Герасимчик, Василь (10 жовтня 2017). Забытое восстание белорусов против власти Пилсудского | ТЕЛЕСКОП | Новости Беларуси — Последние новости Беларуси — Белорусские новости. teleskop-by.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  2. ↑ Дронец, А. В. Навасёлкаўскае ўзброенае выступленне сялян 1933 г. | Статьи о Кобрине | Туристический Кобрин. ikobrin.by (білоруською) . Процитовано 23 лютого 2018.
  3. ↑ Трижды приговоренный. Советская Беларусь (ru-RU) . 11 вересня 2009. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
  4. ↑ Геращенко, Андрей (2013). Человек-легенда Сергей Притыцкий (PDF) (російською) . Минск: Беларуская энцыклапедыя імя Петруся Броўкі. с. 18. ISBN 978-985-11-0743-4. Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2016. Процитовано 23 лютого 2018.
  5. ↑ Голод, Ігор (1 серпня 2011). Галичани в Іспанії. Як рота імені Шевченка з фашистами воювала. Історична правда. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 23 лютого 2018.

Література

  • Słownik biograficzny działaczy polskiego ruchu robotniczego t. 1, Warszawa 1978.
  • Шафаренко, Е. Николай Дворников. Он же Герасим, он же Стах Томашевич //Гомел. вед. — 2007. — 4 дек. — С.6.
  • Дробинский, Я. От Гомеля до Эстремадуры. Минск, «Беларусь», 1971.
  • Дробинский, Я. Еще о Николае Дворникове / Я. Дробинский // Нёман. — 1966. — No 8. — С.156 — 158.
  • Ласкович, В. Дворников, коммунист (Страницы революционного прошлого Брестчины) / В. Ласкович // Заря. — 1967. — 11 июля.