Дем'яненко Олександр Сергійович

Олександр Сергійович Дем'яненко
рос. Александр Сергеевич Демьяненко
Ім'я при народженні	рос. Александр Сергеевич Демьяненко
Народився	30 травня 1937(1937-05-30)[1][2][3]  Свердловськ, РРФСР, СРСР[1]
Помер	22 серпня 1999(1999-08-22)[1][2][3] (62 роки)  Санкт-Петербург, Росія[1]  серцева недостатність
Поховання	Серафимівське кладовищеd
Національність	росіянин
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	комік, актор
Alma mater	Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1959)
Роки діяльності	з 1958
Діти	Анжеліка Неволінаd
Провідні ролі	Шурик
IMDb	ID ID 0218849
Нагороди та премії
Олександр Сергійович Дем'яненко у Вікісховищі

Олекса́ндр Сергійо́вич Дем'я́ненко (30 травня 1937, Свердловськ, Російська РФСР — 22 серпня 1999, Санкт-Петербург, Росія) — російський радянський актор українського походження, один з найпопулярніших російських кіноакторів, народний артист РРФСР.

Став відомим завдяки насамперед амплуа студента-технаря Шурика в циклі короткометражних фільмів Операція «И», кінокомедіях Леоніда Гайдая «Кавказька полонянка» та «Іван Васильович змінює професію».

Народився 30 травня 1937 року.

Приїхав вчитися на актора зі Свердловська. Закінчивши ГІТІС декілька місяців грав на сцені театру імені Маяковського, а потім полишив столицю і переїхав до Ленінграда, де жив і працював до кінця життя. Однак з театром йому не поталанило — він більше виступав в антрепризах. Попри це, з 1984 до останніх днів життя був артистом петербурзького Театру комедії імені Н. П. Акімова, де зіграв декілька яскравих ролей. Останні роботи на сцені — спектакль «Дон Педро» (реж. Т. Казакова) грав на сцені театру разом з Михайлом Свєтіним, а також робота в «Притулку комедіантів».

Знімався у кіно з 1958 р. Перша ж робота Дем'яненка в кіно — роль Міті в кінофільмі «Вітер» — привернула увагу і глядачів, і кінематографістів. Було народжено новий тип героя — скромного інтелігентного юнака, який здійснює подвиг.

Після комедії «Операція „И“ та інші пригоди Шурика» Олександр Дем'яненко став актором комедійним. Але незабаром вдало знайдений образ обернувся трагедією — режисери перестали пропонувати йому серйозні ролі, оскільки панувала думка, що він суто комедійний актор. Виручило телебачення, де Дем'яненко з'являвся в досить несподіваних образах і навіть грав моноспектаклі.

Також Олександр Дем'яненко був одним з головних акторів дубляжу — його голосом розмовляв у «Мертвому сезоні» радянський розвідник Ладєйніков (Донатас Баніоніс), іноземні актори: Жан-Поль Бельмондо, Роберт Де Ніро, Вітторіо Гасман та багато інших^[4].

Хворів на алкоголізм^{[джерело?]}.

1991 року йому було надано звання народного артиста РРФСР.

Помер 22 серпня 1999 року.

• «Катя-Катюша» (1960, Микола),
• «Мовчать лише статуї» (1962, Іваночкін),
• «Перший тролейбус» (1964, Сергій),
• «По вулицях комод водили» (1979, Мишко),
• «Зелений фургон» (1983, Шестаков)
• «Казки старого чарівника» (1984, 2 а)
• «На вістрі меча» (1986, Дорошенко),
• «Світла особистість» (1988),
• «Каталажка» (1990)
• «І чорт з нами» (1991) та ін.

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16—117;
• Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.235;
• Раззаков Ф. Актеры всех поколений. М., 2000."— С.149—154;
• Раззаков Ф. Досье на звезд: Наши любимые фильмы. М., 2001. — С.345—348.