Демків
| село Демків | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Тер. громада | Станіславчицька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05060130060055124 
|
| Основні дані | |
| Населення | 43 |
| Площа | 0,126 км² |
| Густота населення | 341,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23151 |
| Телефонний код | +380 4332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°58′3″ пн. ш. 28°1′21″ сх. д. / 48.96750° пн. ш. 28.02250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
274 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23151, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Носківці, вул. Центральна, 15 |
| Карта | |
  Демків | |
 Демків | |
| Мапа | |
| |
Де́мків — село в Україні, у Станіславчицькій сільській громаді Жмеринського району Вінницької області.
Історія села Демків
Друга половина XVIII ст. відзначилася боротьбою проти феодального гніту і увійшла в історію як Коліївщина. Її очолили прославлені ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта. Вони воювали з польськими конфедератами. Краєзнавець Михайло Петрович Солоненко описав випадок тих часів у нашім краї. С урочище біля с. Станіславчик, у ярах і печерах якого ховалися гайдамаки від переслідувань. Лірник Демко був свідком страти великомученика Іван Гонти у місті Могилеві-Подільському. Сліпий лірник добрався до рідного Станіславчика, взявши кобзу, почав співати про прославленого лицаря Гонту. На майдані збирався натовп і слухав кобзаря. Хтось запитав, чи не боїться він дозорчих, що зібралися в корчмі. «Ми в себе вдома, нам нічого боятись, хай у лиходіїв ноги тремтять». І ще гучніше задзвеніли струни. На конях надскочили дозорці. П'яні жовніри розганяли натовп. Один ударив шаблею мужнього співця. У цю хвилину пролунали постріли гайдамаків. Жоден з нападників не вцілів. Гайдамаки допровадили пораненого до хутора, де він через два дні помер. Поховали його біля ставу, який назвали — «Демків», як і хутір. Устим Кармалюк, виявивши непокору головченецькому пану Пігловському, переховувався біля Головченецького ставу по річці Думка. Це місце носить назву «Страхівка».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 42 | 97.67% |
| російська | 1 | 2.33% |
| Усього | 43 | 100% |
Джерела та посилання
- Михайло Антонюк «Через віхи історій» видавництво Вінниця «О.Власюк» — 2004 р. — ст. 219
Література
- Но́сківці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.237
Примітки
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |