Денні Гальм
Денні Гальм | |
---|---|
Громадянство | Нова Зеландія |
Народився | 18 червня 1936[1] Motuekad, Тасман, Нова Зеландія |
Помер | 4 жовтня 1992[1] (56 років) Mount Panorama Circuitd, Новий Південний Вельс, Австралія |
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
Дебют | Монако 1965 |
Остання гонка | США 1974 |
Сезони | 1965—1974 |
Команди | Brabham, McLaren |
Гран-прі (старти) | 113 (113) |
Чемпіон світу | 1 (1967) |
Перемоги | 8 |
Подіуми | 33 |
Поули | 1 |
Найшвидші кола | 9 |
Очки | 248 |
Перша перемога | Гран-прі Монако 1967 |
Остання перемога | Гран-прі Аргентини 1974 |
Перший поул | Гран-прі ПАР 1973 |
Деніс Клайв «Денні» Гальм (англ. Denis Clive Hulme), (нар. 18 червня 1936 — пом. 4 жовтня 1992) — новозеландський автогонщик. Єдиний гонщик з Нової Зеландії, що отримав титул чемпіона світу з автоперегонів у класі Формула-1 (1967). Двократний чемпіон з перегонів спортивних машин серії Can-Am (1968, 1970). Учасник Тасманійських серій (1964, 1967—1968), Формули-2 (1966) та 500 миль Індіанаполісу (1967—1969, 1971).
У доформульну кар'єру мав прізвисько «Босоногий хлопець з Те Пуке», за звичку керувати болідом босоніж. Згодом через зовнішню схожість та важкий характер преса охрестила його «Ведмедем»[2].
Занесений до Міжнародного залу Слави автоспорту (2002).[3] Офіцер Ордену Британської імперії.
Молоді роки
Денні Гальм народився 18 червня 1936 у Нельсоні, на Південному острові Нової Зеландії в родині працівника ферми Альфреда Клайва Гальма та його дружини Рони Марджорі Меркотт. Його батько народився в Данідіні, у віці десяти років переїхав з родиною до Веллінгтону, а згодом переселився до Нельсону. Там він і одружився з Роною Марджорі.[4] У подружжя народилося двоє дітей: син Деніс та дочка Аніта.[5]
3 вересня 1939 року Нова Зеландія оголосила війну Німеччині разом із Великою Британією. Альфред Гальм був зарахований до військових сил у січні 1940 року, а 1 травня залишив територію батьківщини у складі 23 піхотного батальйону Другої Новозеландської дивізії. У складі своєї військової частини він захищав Грецію, а згодом був евакуйований на Крит, що залишався останнім прихистком британських військ в Середземному морі. Вирішальна битва за Крит почалася у травні 1941 року. Гальм проявив себе з найкращого боку: мужньо захищав аеродром Малем, вів за собою товаришів в контратаку за Галатос, знищував німецьких снайперів. Оточуючі вважали його чи не сповна розуму, чи фантастично хоробрим. Та 26 травня він дізнався про смерть від поранення[6] свого молодшого брата Гарольда.[7][8]Клайв попросив взяти участь у прикритті відходу військ, а після цього, пішовши у ворожий тил, ліквідував ще кількох ворожих снайперів, доки не був поранений в плече. За «лідерство, ініціативність, витривалість та яскраво проявлені хоробрість і відданість обов'язку» Альфред Клайв Гальм був нагороджений Хрестом Вікторії. [9][10]
Весь цей час малий Денні з сестрою знаходилися на тютюновій фермі дідуся та бабусі в містечку Мотуеко. Батько повернувся додому 10 липня 1941. Після реабілітації на базі Роторуа, його визнали недієздатним до військової служби через стан здоров'я. Та у травні 1942 сержанта Гальма знов покликали до армії, на це раз, в межах рідного острова. Демобілізувався він лише у вересні 1943. Після цього родина Гальмів переселилася на Північний острів Нової Зеландії до селища Понгакава, що біля містечка Те Пуке. Там Гальм-старший придбав бізнес з автоперевезень.[11]Малий Денні вчився керувати автівкою, сидячи на колінах у батька.
Закінчивши школу, він пішов працювати до батьківського гаражу. Його першою автівкою стала MG TF 1500[en].
З 1956 року він почав брати на ній участь в перегонах на пагорб.
Гонки у Новій Зеландії
9 січня 1960 року Гальм узяв участь у сьомому Гран-прі Нової Зеландії, незаліковій гонці чемпіонату світу. Його болідом був популярний тоді дволітровий Cooper-Climax T45. На такому самому виступав Брюс МакЛарен, місцевий автогонщик, який вже два роки брав участь у «королівських» автоперегонах. Досвід узяв своє: Брюс фінішував другим, Денні — десятим. Та сміливий стиль пілотування дебютанта Гальма був помічений. Його вже тоді назвали фантастичним.[12] Десятим Гальм був кваліфікований на наступних змаганнях — Lady Wigram Trophy[en], але дістатися фінішу не зміг, зійшовши на останніх колах через тиск масла.[13] У травні він узяв участь у XII змаганні BRDC International Trophy, що проходив на колі Сільверстоун у Великій Британії, діставшись фінішу дванадцятим.[14] А у вересні на першому Lombank Trophy[en] у Норфолку став четвертим, стартувавши з восьмої позиції. Та цього разу його «залізним конем» був Cooper-Climax T51[14] На ньому ж Гальм став сьомим у незаліковому Гран-прі Нової Зеландії 1961. 1960-го Денні став переможцем за стипендію для водіїв, що відправляли до Європи.
Європейська доформульна кар'єра
Гальм виїхав до Британії, де працював у гаражі іншого легендарного гонщика Джека Бребгема у Чессінґтоні. 1961 на Cooper T56 за команду New Zealand Grand Prix Racing Team він узяв участь у заїздах європейської юніорської формули[15] у Копенгагені,[16] в Руані,[17] Казерті,[18] Реймсі,[19]. В Мессіні він став другим,[20] у Швеції, на трасі Карлскоґа,[21] та в Данії — четвертим.[22] Також був учасником кількох перегонів британської юніорської формули.
10—11 червня Хальм брав участь у 24 годинах Ле-Ману за команду Abarth разом із співвітчизником Анґусом Хайслопом на Fiat Abarth 850 S. У загальному заліку вони були 14-ми, виборовши перемогу у класі спортивних машин з об'ємом двигуна 701—850 см³.[23]
Наступного року Кен Тірелл, що вже був помітною фігурою у гоночному світі,[24] запросив Денні до своєї команди. У тому ж європейському юніорському чемпіонаті із Ken Tyrrell Racing на Cooper T59 Гальм став другим у Копенгагені, четвертим — у Реймсі та третім — на автодромі д'Альбі.[25]
Цікаві факти
- На початку 2009 року у Новій Зеландії вийшла серія поштових марок, присвячена героям автоперегонів. Марка із зображенням Денні Галма коштує два долари.[26]
Примітки
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ Люди з Нової Зеландії. Денні Гальм [1] [Архівовано 27 серпня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Офіційний сайт Міжнародного залу Слави автоспорту [2] [Архівовано 27 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Musselburgh School. Alfred Clive Hulme V.C.[3] [Архівовано 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Official Bruce McLaren movie website [4] [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ 19 Battalion and Armoured Regiment. Roll of Honour [5] [Архівовано 1 травня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Corporal Harold Charles Hulme [6] [Архівовано 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ Hulme, Harold Charles [7]
- ↑ The Victoria Cross. Sergeant Clive Alfred Hulme [8] [Архівовано 22 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Наказ від 7 жовтня 1941 року [9] [Архівовано 2 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- ↑ Dictionary of New Zealand Biography [10]
- ↑ Сьоме гран-прі Нової Зеландії [11] [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ 9th Lady Wigram Trophy [12] [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Незалікові гран-прі 1960-го [13] [Архівовано 6 жовтня 2000 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Яка замінювала Формулу-2 у 1961—1963
- ↑ V Кубок Копенгагена [14] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ IX Гран-прі Руана [15] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ XI Гран-прі Казерти [16] [Архівовано 4 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ [17] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ III Гран-прі Мессіни [18] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ [19] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ [20] [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Ле-Ман 1961 [21] [Архівовано 17 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Кен Тірелл [22] [Архівовано 24 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ [23] [Архівовано 1 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ NZ Champions of World Motorsport [24] [Архівовано 25 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Водії: Денні Гальм [Архівовано 23 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Історія Нової Зеландії. Денні Гальм [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Денні Гальм — новозеландський чемпіонl
- Історія Нової Зеландії. Денні Галм [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Денні Гальм — новозеландський чемпіон