Депортація калмиків
Депортація калмиків або Операція «Улуси» — форма політичних репресій за національною ознакою, операція НКВС, примусова висилка з місць постійного проживання етнічних калмиків в 1943—1944 роках в райони Уралу, Сибіру й Середньої Азії, визнана російським парламентом як акт геноциду[1]. 17 березня 1956 року калмики були реабілітовані, та їм було дозволено повернутися на батьківщину.
27 грудня 1943 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про ліквідацію Калмицької АРСР і утворення Астраханської області в складі РСФСР».
У 1944 році Калмицьку АРСР було ліквідовано, її райони увійшли до складу сусідніх областей й Ставропольського краю:
- Західний й Яшалтинський райони (останній перейменований на Степновський) увійшли до складу Ростовської області,
- м. Еліста (перейменована в м. Степовий) і прилеглі улуси Пріютненський, Кетченеровський, Чорноземельський, Троїцький, Юстинський, Приволзький, Каспійський — до складу Астраханської області,
- Малодербетовський, Сарпинський улуси — до складу Сталінградської області.
Калмицькі назви улусів і їх центрів, а також окремих населених пунктів замінялися російськими назвами.
9 березня 1944 року був скасований Калмицький район Ростовської області, його територія розділена між Мартиновським, Романовським, Зимовниковським й Пролетарським районами.
Примітки
- ↑ Преамбула і стаття 2 Закону РСФСР від 26 квітня 1991 року № 1107-1 «Про реабілітацію репресованих народів».