Джеймс Вайт Блек
| Джеймс Вайт Блек | |
|---|---|
| англ. James Whyte Black | |
  | |
| Ім'я при народженні | англ. James Whyte Black |
| Народився | 14 червня 1924 Аддінгстон, Шотландія |
| Помер | 22 березня 2010 (85 років) Лондон, Велика Британія[1] ·рак простати |
| Поховання | Burial Ground, Ardclach Old Parish Churchd[1] |
| Країна |  Велика Британія |
| Діяльність | лікар, фармаколог, фармацевт, винахідник, кардіолог, викладач університету, хімік |
| Alma mater | Університет Данді |
| Галузь | фармакологія |
| Заклад | Університет Малайї Університет Глазго Імпіріал Кемікал Індастріс Лтд Університетський коледж Лондона Королівський коледж Лондона Сент-Ендрюський університет |
| Посада | канцлер |
| Членство | Лондонське королівське товариство Національна академія наук США[2] Королівське товариство Единбурга Королівська колегія лікарівd Європейська академія[3] |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології або медицини (1988) |
 Джеймс Вайт Блек у Вікісховищі | |
Сер Джеймс Вайт Блек (англ. James Whyte Black; 14 червня 1924, Аддінгстон, Шотландія — 22 березня 2010[4]) — шотландський фармаколог. Здобув популярність вивченням механізмів дії адрено-та гістамінових рецепторів. Його дослідження привели до створення нового класу противиразкових препаратів — [[Блокатори H2-рецепторів блокаторів H 2-гістамінових рецепторів]], а також β-адреноблокатору анапріліну . Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1988 року.
Нагороди
- Орден заслуг
Примітки
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ NNDB — 2002.
- ↑ www.ae-info.org
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 22 червня 2010.
{cite web}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|
Це незавершена стаття з фармакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Шотландію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |