Джем Оздемір

Джем Оздемір
нім. Cem Özdemir Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився21 грудня 1965(1965-12-21)[1][2][3] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бад-Урах[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Туреччина
 Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняKreuzbergd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, захисник довкілля Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materQ1380174? Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька, турецька, англійська і Швабський діалект Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАтлантік-Брюке, Європейська рада з міжнародних відносин і Pizza-Connectiond Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен бундестагу Німеччиниd[1], член бундестагу Німеччиниd[5], Депутат Європейського парламенту[6], член бундестагу Німеччиниd[7], член бундестагу Німеччиниd[8], член бундестагу Німеччиниd[9], член бундестагу Німеччиниd[10][11] і Federal Minister of Food and Agricultured[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяСоюз 90/Зелені[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зPia Castrod[14] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

орден «Проти звірячої серйозності»d (2013)

медаль Теодора Геуссаd (1996)

 Order of Merit of Baden-Württemberg

премія Лео Бекаd (2022)

Ignatz Bubis Awardd (2019)

Сайтoezdemir.de Редагувати інформацію у Вікіданих

Джем Оздемір (нім. Cem Özdemir; нар. 21 грудня 1965(19651221), Бад-Урах) — німецький та європейський «зелений» політик черкесько-турецького походження, співголова федерального правління партії «Союз 90/Зелені» (2008—2018), депутат Бундестагу (1994—2002) та Європейського парламенту (2004—2009).

Біографія

Син іммігрантів з Туреччини, етнічний черкес. Працював педагогом і журналістом, опублікував кілька книг з питань турецької імміграції до Німеччини. Член партії «зелених» з 1981 року. Обраний до Бундестагу в 1994 році. Повторно обирається в 1998 і 2002 роках. Проте в результаті серії скандалів змушений піти у відставку. У 2004 році став депутатом Європейського парламенту. У 2008 році обраний депутатами партійних зборів на пост співголови партії «зелених» разом з Клаудією Рот. Оздемір одружений і має двох дітей.

16 грудня 2020 року взяв шефство над Катериною Борисевич, білоруською політичною бранкою[15]. 31 травня 2021 року взяв на себе протекцію Романа Протасевича, білоруського політв’язня[16][17].

Примітки

  1. ↑ а б Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11949941X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ https://bundeswahlleiter.de/bundestagswahlen/2017/gewaehlte/bund-99/ö.html
  6. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  7. ↑ https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/O/oezdemir_cem-857832
  8. ↑ http://webarchiv.bundestag.de/archive/2007/0206/mdb/mdb14/bio/O/oezdece0.html
  9. ↑ https://www.bundestag.de/webarchiv/abgeordnete/biografien18/O/oezdemir_cem-258834
  10. ↑ bundestag.de — 1996.
  11. ↑ http://webarchiv.bundestag.de/archive/2005/1115/mdb/mdb15/bio/O/oezdece0.html
  12. ↑ The Federal Government | Cabinet
  13. ↑ https://www.workwithdata.com/person/cem-ozdemir-1965
  14. ↑ https://www.spiegel.de/spiegel/print/d-26797656.html
  15. ↑ 100 Paten für politische Gefangene in Belarus: Cem Özdemir wird Pate der Journalistin Katsiaryna Barysevich (нім.). Libereco – Partnership for Human Rights. 16 грудня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021. Es ist von unschätzbarem Wert, dass mutige Journalist*innen wie Katsiaryna Barysevich die Wahrheit ans Licht bringen. ... Katsiaryna Barysevich ist eine von vielen beeindruckenden Frauen, die den Wandel in Belarus vorangetrieben haben.
  16. ↑ Cem Özdemir is committed to the release of Raman Pratasevich (англ.). Libereco – Partnership for Human Rights. 31 травня 2021. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  17. ↑ Демидова, Ольга (31 травня 2021). Один из лидеров "зеленых" Германии взял шефство над Романом Протасевичем (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 1 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.

Посилання