Дзвони, що б'ють на сполох

Дзвони, що б'ють на сполох
Campane a martello
Жанрдрама
РежисерЛуїджі Дзампа
ПродюсерКарло Понті
СценаристП'єро Телліні
У головних
ролях
Джина Лоллобриджида
Едуардо де Філіппо
ОператорКарло Монтуорі
КомпозиторНіно Рота
ХудожникП'єро Герарді
КінокомпаніяLux Film
Дистриб'юторLux Filmd Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість109 хв.
Моваіталійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаІталія Італія
Рік1949
IMDbID 0042303
CMNS: Дзвони, що б'ють на сполох у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Дзвони, що б'ють на сполох» («Campane a martello») — італійська кінодрама 1949 року, знята режисером Луїджі Дзампою, з Джиною Лоллобриджидою і Едуардо де Філіппо у головних ролях.

Сюжет

Агостіну, яка у важкі повоєнні роки заробляла собі на життя проституцією, влада висилає на батьківщину, в маленьке містечко поблизу Неаполя. Але ощадлива дівчина встигла зібрати собі пристойний за місцевими мірками капітал — майже півтора мільйона лір, які зберігаються у священика міської парафії. Ось тільки за час відсутності Агостіни старий дон Джованні помер, а новий падре — дон Андреа, на надіслані дівчиною гроші відкрив притулок для сиріт війни. Але тепер кошти скінчилися, діти голодують, а жителі рідного містечка урочисто зустрічають Агостіну та її подругу — адже дон Андреа створив легенду про неймовірне багатство їхньої землячки. Дівчина опиняється перед важким вибором — будь-що-будь вимагати гроші назад і позбавити дітей останньої надії або спробувати хоч чимось допомогти нещасним.

У ролях

  • Джина Лоллобриджида: Агостіна Бортолоцці
  • Едуардо де Філіппо: Дон Андреа
  • Івонн Сансон: Австралія
  • Карло Романо: Маршал
  • Карло Джустіні: Марко
  • Клелія Матанія: Б'янка
  • Агостіно Сальв'єтті: мер
  • Ернесто Альміранте: землевласник
  • Джино Сальтамеренда: м'ясник
  • Сальваторе Арчідіаконо: аптекар
  • Ада Коланджелі: Франческа
  • Карло Пізакане: Філіппо, ризничий
  • Вітторія Феббі: Конні
  • Франческо Санторо: Франко
  • Паскуале Мізіано: водій вантажівки

Знімальна група

Посилання