Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний
ʑ
Номер МФА	183
Кодування
HTML (десяткове)	ʑ
Юнікод (hex)	U+0291
X-SAMPA	z\
Брайль[en]
Зображення

Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʑ⟩. М'який шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /ʑ/—/ʒ/—/ʐ/^[1].

Деякі науковці використовують символ дзвінкого заясенного фрикатив /ʒ/ або його палаталізований варіант /ʒʲ/ для позначення /ʑ/^[1].

Назва

Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив(англ. Voiced alveolo-palatal fricative)
Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced alveolo-palatal sibilant fricative)
Дзвінкий альвеоло-палатальний фрикативний
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикатив
Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний фрикативний

Властивості

Властивості дзвінкого ясенно-твердопіднебінного фрикативного:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька	ажьа	[aˈʑa]	заєць	Див. абхазька фонетика
адигейська	жьау	[ʑaːw]	тінь
кабардинська	жьэ	[ʑa]	рот
каталанська (схід.)^[2]	ajut	[əˈʑut]	допомога	Див. каталанська фонетика
люксембурзька^[3]	héijen	[ˈhəi̯ʑɵ̞n]	високий	Алофон /ʁ/^[3]. Див. люксембурзька фонетика
нижньолужицька^[4]	źasety	[ʑäs̪ɛt̪ɨ]	десятий
польська^[5]	źrebię	[ˈʑrɛbjɛw̃]	лоша	Див. польська фонетика
португальська (Бразилія)^[6]	magia	[maˈʑi.ɐ]	магія	Алофон /ʒ/. Див. португальська фонетика
російська	езжу	[ˈjeʑːʊ]	їзжу	Див. російська фонетика
румунська (Трансильванія)^[7]	'geană	[ʑanə]	вія	В стандартній мові – /d͡ʒ/. Див. румунська фонетика
сербська^[8]	пуж ħе	[pûːʑ t͡ɕe̞]	равлик буде	Алофон /ʒ/ перед /t͡ɕ, d͡ʑ/. Див. сербська фонетика
японська	火事/kaji	[kaʑi]	пожежа	Алофон /d͡ʑ/ між голосними. Див. японська фонетика

Примітки

↑ ^а ^б Wells (2014:98-9)
↑ Recasens & Espinosa (2007:145, 167)
↑ ^а ^б Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.
↑ Zygis (2003:180–181)
↑ Jassem (2003:103)
↑ seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18.
↑ Pop, (1938), с. 30.
↑ Landau et al. (1999:68)

Джерела

Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 8 квітня 2016
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
Recasens, Daniel; Espinosa, Aina (2007), An electropalatographic and acoustic study of affricates and fricatives in two Catalan dialects (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 37 (2): 143—172, doi:10.1017/S0025100306002829, архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2020, процитовано 8 квітня 2016
Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
Teo, Amos B. (2012), Sumi (Sema), Journal of the International Phonetic Association, 42 (03): 365—373, doi:10.1017/S0025100312000254
Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN 978-1-922185-10-5, архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 8 квітня 2016
Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 8 квітня 2016
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.

Портал «Мовознавство»

[Wells-1] а ^б Wells (2014:98-9)

[2] Recasens & Espinosa (2007:145, 167)

[FOOTNOTEGillesTrouvain201367—68-3] а ^б Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.

[4] Zygis (2003:180–181)

[5] Jassem (2003:103)

[daniela-6] seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18.

[FOOTNOTEPop193830-7] Pop, (1938), с. 30.

[8] Landau et al. (1999:68)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]