Диканський район
Диканський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Полтавська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Полтавська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5321000000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
Населення: | ▼ 18 938 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 700 км² | ||||
Густота: | 27.1 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5351 | ||||
Поштові індекси: | 38500—38543 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Диканька | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 12 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 58 | ||||
Районна влада | |||||
Вебсторінка: | Диканська РДА Диканська районна рада | ||||
Адреса: | 38500, Полтавська обл., Диканський р-н, смт. Диканька, вул. Незалежності, 66 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Диканський район у Вікісховищі |
Дика́нський райо́н — колишній район у Полтавській області України.
Населення — близько 19,7 тис. осіб. Адміністративний центр району — селище міського типу Диканька. До складу району входить 58 сільських населених пунктів.
Географія
Межує з Зіньківським, Котелевським, Полтавським, Решетилівським та Шишацьким районами Полтавської області.
Зіньківський район | ||
Шишацький район | Котелевський район | |
Решетилівський район | Полтавський район |
Річки: Ворскла, Ковжиха, Вільхова Говтва, Доброшин, Бистра, Кратова Говтва, Середня Говтва, Гараганка.
Корисні копалини: газоконденсат, піски будівельні, цегельна і керамзитова сировина.
У районі створений Регіональний ландшафтний парк «Диканський» площею 12176 га, до складу якого увійшли Бузковий та Ялиновий гаї, Писарівщинський парк, Кочубеївські дуби, зоологічний об'єкт Фесенкові горби та геологічний об'єкт — виходи пісковиків в с. Брусія (нині — у межах с. Михайлівки). Пам'ятка природи державного значення — Парасоцький ліс біля Диканьки[1].
Історія
Диканський район утворений 7 березня 1923 р.
Вже в перші місяці війни 3188 жителів Диканщини мобілізовані до лав Червоної Армії, із них тільки 318 було добровольцями. Кількасот евакуйованих на Схід країни були мобілізовані у 1942 році. Після повернення Червоної Армії і до закінчення війни мобілізовані на фронт ще понад 4000 осіб. До Книги Пам'яті по району занесені понад 4 тис. імен вояків і партизан, що не повернулися з фронтів німецько-радянської війни, або загинули в тилу ворога від рук німецьких солдат.
Для «охорони тилу і боротьби з ворожими парашутистами, розвідниками і диверсантами, затримання дезертирів і невідомих осіб» був створений районний винищувальний загін (командир Т. Г. Колодій, комісар Ю. П. Завгородній) у 200 осіб, озброєних гвинтівками, пістолетами, рушницями, пляшками «КС» — з запалювальною рідиною[2].
Район має власний гімн.
Адміністративний поділ
До складу району входить 57 сільських населених пунктів і районний центр — селище міського типу Диканька.
Економіка
У районі створено 27 сільськогосподарських підприємств у тому числі 17 товариств з обмеженою відповідальністю. Діють 28 фермерських господарств.
Спеціалізація Сільськогосподарське рослинництво зерново-буряківничого напрямів. Площа с/г угідь — 55,7 тис. га, в тому числі орної — 44,6 тис. га, лук і пасовищ — 9,1 тис. га.
Головні культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, гречка, соняшник, цукровий буряк.
Найголовніші промислові підприємства району: ТОВ «УкрОлія», ВАТ «Диканський міжгосподарський комбікормовий завод», ТОВ «Інверт», підприємства газозберігаючого i газотранспортного комплексу. 76 підприємств малого і середнього бізнесу.
Населення
1990 року мешкало 23 тис. осіб.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 10 057 | 1997 | 1313 | 3014 | 2549 | 1125 | 59 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 11 942 | 1833 | 1263 | 3056 | 2971 | 2468 | 351 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 20812 | 94,59 % |
росіяни | 840 | 3,82 % |
азербайджанці | 76 | 0,35 % |
вірмени | 53 | 0,24 % |
білоруси | 52 | 0,24 % |
інші | 169 | 0,77 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 20971 | 95,31 % |
російська | 851 | 3,87 % |
азербайджанська | 64 | 0,29 % |
вірменська | 38 | 0,17 % |
молдовська | 23 | 0,10 % |
інші | 55 | 0,25 % |
Чисельність місцевого населення налічує 20,3 тис. осіб, у тому числі: міського — 8,2 тис. осіб (40,4 %), сільського — 12,1 тис. осіб (59,6 %)[5]. Серед населення переважно українці[6].
Політика
Влада
Диканська районна рада за результатами виборів 2010 року мала такий склад[5]:
Назва партій, депутати від яких отримали мандати |
Всього обрано депутатів |
У тому числі: | |
---|---|---|---|
багатомандатному окрузі |
одномандатних мажоритарних округах | ||
Партія регіонів | |||
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» | |||
Політична партія «Сильна Україна» | |||
Політична партія «Фронт змін» | |||
Народна Партія | |||
Єдиний центр | |||
Українська Народна Партія | |||
Всього |
Результати виборів
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Диканського району була створена 21 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 65,09 % (проголосували 10 624 із 16 323 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,92 % (5 091 виборців); Юлія Тимошенко — 19,91 % (2 115 виборців), Олег Ляшко — 14,31 % (1 520 виборців), Анатолій Гриценко — 5,57 % (592 виборців), Сергій Тігіпко — 2,80 % (298 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,84 %.[7]
Освіта
У районі — 13 загальноосвітніх шкіл (1997 учнів); 15 дитячих дошкільних закладів (617 дітей).
Медицина
Працюють 3 лікарні, 3 амбулаторії, 14 фельдшерсько-акушерських пунктів.
Культура
Є 11 будинків культури, 5 сільських клубів, 18 бібліотечних філій, дитяча музична школа. Дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з гірськолижного спорту (с. Стасі). В 1959 р. створений і функціонує Диканський державний історико-краєзнавчий музей, Диканська картинна галерея, 2 громадських музеї.
Пам'ятки
Пам'ятки архітектури: Троїцька церква (1730 р.) Миколаївська церква (1794 р.) (архітектор Львов) з дзвіницею (1810 р.), архітектор Луїджі Руска, Тріумфальні ворота (1827 р.), споруджені архітектором Луїджі Руска на честь приїзду царя Олександра І.
Неподалік від Диканьки знаходяться:
- Відслонення пісковиків в урочищі Брусія (с. Михайлівка).
- Лісосмуга Ізмаїльського поблизу с. Дячкового (5 га).
- Фесенкові Горби, загальнозоологічний заказник (70,2 га).
- Ботанічна пам'ятка природи Пустовітка поблизу с. Василівка.
- Писарівщанський парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва (16 га), закладений на початку 19 ст..
- Заповідне урочище Яворівщина (с. Міжгір'я) (75 га).
Персоналії
Уродженці району
- Олександр Щербань — український вчений у галузі гірничої теплофізики, академік (смт. Диканька)
- Стешенко Микола Володимирович — український астрофізик, академік Національної академії наук України (1997), член-кореспондент Російської академії наук (1991), заслужений діяч науки і техніки України, директор Науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія» (протягом 1987—2005 рр.) (смт. Диканька)
- Кухар I.I. — двічі Герой Соціалістичної праці (смт. Диканька).
- Піаніда Борис Микитович — український маляр. Кандидат мистецтвознавства (с. Дячкове).
- Бражник В. В. — генерал-майор (смт. Диканька).
- Воронянський Юхим Іванович — педагог і організатор педагогічної справи (смт. Диканька).
- Воронянський В. Г. — один з організаторів і керівників партизанської боротьби в Мінській області у роки Великої Вітчизняної війни (смт. Диканька).
- Єфименко Л. М. — один з керівників героїчної оборони Севастополя 1941-42 р.р., капітан першого рангу (смт. Диканька).
- Харитон Бородай (1913–1944) — український поет, журналіст. Літературний псевдонім — Яре́ма Байра́к (с. Байрак).
- Грінченко Володимир Автономович (1900–1948) — український археолог, музеєзнавець.
Саме у цій місцевості відбувається дія відомої повісті М. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки».
Галерея
-
Диканька. Вхід до Кочубеївського парку
-
Диканька. Автостанція
-
Парк Кочубеївський. Пивоварський ставок
-
Байбак біля річки Кратова Говтва. Диканщина
Примітки
- ↑ Диканський район. Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2011.
- ↑ * Книга Пам'яті України. Полтавська область. Том 4. Диканський, Зіньківський та Карлівський райони. Диканський район. Стасівська сільська рада
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ а б Диканський район [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.] — Сайт Полтавської обласної ради
- ↑ Диканський район — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 9 жовтня 2016.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.
Посилання
- Облікова картка: Диканський район, Полтавська область[недоступне посилання з липня 2019]