Дмитровичі (Яворівський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дмитровичі.
село Дмитровичі
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Яворівський район
Тер. громада Судововишнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46140070090080137
Основні дані
Засноване 1461
Населення 535
Площа 1,285 км²
Густота населення 416,02 осіб/км²
Поштовий індекс 81340[1]
Телефонний код +380 3234[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°45′38″ пн. ш. 23°21′36″ сх. д. / 49.76056° пн. ш. 23.36000° сх. д. / 49.76056; 23.36000
Середня висота
над рівнем моря 		225 м[3]
Місцева влада
Адреса ради 81340, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Судова Вишня,
Карта
Дмитровичі. Карта розташування: Україна
Дмитровичі
Дмитровичі
Дмитровичі. Карта розташування: Львівська область
Дмитровичі
Дмитровичі
Мапа

CMNS: Дмитровичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дми́тровичі — село в Україні, у Судововишнянській міській громаді, Яворівського району, Львівської області. Населення становить 535 осіб. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада.

Географія

Розташоване за 2 км від села Кульматичі.

Історія

Перша згадка про Дмитровичі належить до XIV століття, як власність руських бояр Дечка та Івана[4]. У 1385 році село визначається як таке, що втратило власників і тому може бути надане новим. В історичній науці існує думка, що із селом пов'язане походження управителя Русі Дмитра Дедька, оскільки, як відомо, він був воєводою Перемишля укріплення якого утримувались, крім Аксманичів, Плешовичів та Поповичів також і Дмитровичами.[5] Ймовірно, саме ним у цей час було збудоване, або укріплено поселення. Однак, така версія не знайшла загальної підтримки у інших вчених.[6]. Відсутність спадкоємців у перших відомих власників поселення Дечка та Івана може бути пов'язана із різаниною руських бояр, що мала місце у районі Перемишля в цей час.[7][8]. У 1385 році угорська королева Марія передала поселення якомусь Іоанну з Палугії (лат. Ioanni de Palugya) та його братам всі ці під-Перемишльські місцевості для продовження тут господарської діяльності[9], ймовірно, для справного виконання тих функцій із підтримання укріплень міста, які вони виконувати і раніше.

Церква Святого Миколая

Відомо, що у 1510 році вже існувала парафіяльна церква. Теперішню збудували у 1655 році. Була важена у травні 1705 року і в 1873 році. Реставрована в кінці XVIII століття та у 1974 році. З 1960 по 1989 рік стояла зачиненою. Зовні ремонтована у 2007-2008 роках. В церкві зберігся іконостас з 1674 року пензля маляра Федора з Вишні та стінопис 1698 року.

Розміри церкви 14,9 м. × 6,3 м. Цікаво, що церква дійшла до нашого часу без жодної прибудови.

На північ від церкви збереглася дерев'яна триярусна дзвіниця, довжина і ширина якої 4,5 м. × 4,5 м. Територія оточена глухим дерев’яним парканом[10].

Також в селі у 1993 році збудована нова мурована церква Святого Миколая.

  • Головний фасад
    Головний фасад
  • Кутовий вигляд
    Кутовий вигляд
  • Дзвіниця
    Дзвіниця
  • Інформаційна таблиця
    Інформаційна таблиця
  • Церква Святого Миколая
    Церква Святого Миколая

Відомі люди

Народилися

  • Пантелеймон Шпилька (1883—1950) — греко-католицький священик, активний учасник українського національного руху на Лемківщині, ініціатор проголошення Команецької республіки (1918)
  • Богдан (Шпилька) (1892—1965) — єпископ Константинопольської православної церкви, митрополит Евкарпійський, вікарій Американської архієпископії.
  • Тадей Дмитрасевич (1906—1976) — український громадський діяч, публіцист, історик, краєзнавець, засновник історико-краєзнавчий музей Судової Вишні.
  • Йосип Губаль (1893—1983) — вояк-артилерист легіону Українських Січових Стрільців, громадський діяч, в'язень радянських таборів.
  • Степан Козак — чотар військової формації Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, у складі цього формування брав участь у війнах за незалежність УНР, після розформування Січових стрільців, станом на серпень 1920 року перебував в одній з робітничих сотень у Кошицях, а в другій половині серпня 1920 року повернувся додому[11][12].

Примітки

  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 6 лютого 2025.
  2. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 6 лютого 2025.
  3. ↑ Прогноз погоди в селі Дмитровичі. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 6 лютого 2025.
  4. ↑ Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis (1834) Studio et opera G. Fejer. — Budae. — T. 10, V. 1. — S. 225–226. (лат.)
  5. ↑ Куник А. Объяснительное введение к грамотам и летописным сказаниям, касающимся истории Червонной Руси в XIV в., с приложением подлинных текстов. — СПб, 1907. — С. 132-133. (рос.)
  6. ↑ Волощук М. Проблема васальної залежності Дмитра Детька від угорського короля Людовика І, Княжа доба: історія і культура, відп. ред. Володимир Александрович; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. — Львів, 2012. — Вип. 6. — 354 с. — С. 269—279.
  7. ↑ Филевич И. Борьба Польши и Литвы-Руси за галицко-владимирское наследие. — Санкт-Петербург: Тип. В. С. Балашева, 1890. — С. 212-213. (рос.)
  8. ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. Том IV. Примітки. Стор. 1., 1. Джерела й лїтература сформовання в. кн. Литовського. 3. Дмитро Дедько (до c. 20), Львів: НТШ, 1907.
  9. ↑ Codex diplomaticus Hungariae…. — Budae, 1834. — T. 10, V. 1. — S. 225–226, 261–262, 321–322.
  10. ↑ Церква Дмитровичі Мостиський район. decerkva.org.ua. Процитовано 8 серпня 2023.
  11. ↑ Кучабський В. Корпус січових стрільців: воєнно-історичний нарис / В. Кучабський; Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя створення формації січових стрільців. — Чікаго, 1969. — С. 165, 238.
  12. ↑ Хома І. Діяльність Є. Коновальця навколо військово-політичних процесів у серпні–жовтні 1920 р. / Іван Хома // Історико-культурні студії. — Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2019. — ч. 6. — № 1. — С. 81.

Див. також

Джерела та література

Посилання

Географія Львівської області Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.