Додзінсі

Символьна позначка ліцензії знака доджін, яка дозволяє вторинне створення без дозволу дублювання та дозволяє розповсюдження, крім цифрового, на конвенції доджінші, незалежно від того, безкоштовне воно чи платне.

Доджінші (яп. 同人誌, どうじんし, «журнал однодумців») — аматорське видання або журнал літературних та мистецьких творів в Японії.

Загальні відомості

Цифрове відтворення обкладинки першого випуску доджінші Весна та осінь (яп. 随筆春秋), опублікованого в 1993 році.

Доджінші виник у середовищі любителів-літераторів, які видавали свої твори за власний кошт. Одним із відомих письменників, який публікував свої твори у таких любительських журналах був Акутаґава Рюноске

У сучасній Японії, за рахунок розростання ринку аніме та манґи, терміном доджінші часто позначають аматорські комікси.

Манґа

Як правило доджінші малюють любителі і видають незначними тиражами, або за власний кошт або ж у спеціальних любительських журналах. Формальна ознака, що чітко розрізняє манґу та доджінші це професійність видання. Тобто комікси видані у значному журналі чи професійним видавництвом є манґою, а в любительських видавництвах — доджінші. Втім малювати доджінші можуть і професійні манґаки. Як правило це короткі пародії чи альтернативні сюжети на їхні власні манґи. Подібні доджінші високо цінуються любителями і коштують (за примірник) незрівнянно дорожче «офіційних» видань.

Особливості доджінні

Перша сторінка з манги доджінші про Wikipe-tan, Commons-tan і Wikiquote-tan.

Оскільки доджінші малюють любителі, то цим зумовлено цілий ряд рис.

Оскільки малюють непрофесіонали, тому зазвичай малюнок гірший, ніж в манзі, втім трапляються й дуже професійні роботи. Часом навіть навпаки, оскільки на відміну від манґаки на доджіншіку не тиснуть терміни здачі робіт, то малюнок відрізняється ретельністю та детальністю.

Наступною рисою доджінші є в більшості неоригінальний характер. Як правило любитель малює не власний твір, а продовження відомої манґи чи твір за її мотивами тобто фанфік. Як видавництва так і манґаки в Японії в цілому вельми терпимо ставляться до подібної творчості. Вважається що кількість доджінші є свідченням популярності манґи, а також додатковим та безплатним засобом її просування (реклами). Втім це лише тенденція і значна частина доджінші є повністю самостійними оригінальними творами.

Ще однією з найхарактерніших особливостей доджінші є величезна частка серед них хентаю, яою, юрі, ґуро тощо. Стверджують навіть, що більшість доджінші, саме до цих жанрів і належать. Особливо подібна спрямованість характерна для фанфіків.

Перелік відомих доджінші

Див. також

Посилання