Доменіко Ванделлі

Доменіко Ванделлі
італ. Domenico Agostino Vandelli
Народився	8 липня 1735(1735-07-08)[1][2][3]  Падуя, Венеційська республіка
Помер	27 червня 1816(1816-06-27)[1][2][…]  (80 років) Лісабон, Португалія
Країна	Португальське королівство
Діяльність	ботанік, натураліст, зоолог, лікар
Alma mater	Падуанський університет
Галузь	ботаніка
Заклад	Коїмбрський університет
Членство	Лісабонська академія наук[5]
Батько	Girolamo Vandellid[6]
Роботи у Вікіджерелах  Доменіко Ванделлі у Вікісховищі

Доменіко Агостіно Ванделлі (італ. Domenico Agostino Vandelli, Падуя, 8 липня 1735 — Лісабон, 27 червня 1816) — італійський натураліст, який виконав більшу частину своєї наукової роботи в Португалії.

Він навчався в Падуанському університеті, де отримав ступінь доктора природничої філософії та медицини в 1756 році. Будучи активним натуралістом в Італії, він почав листування зі шведським натуралістом Карлом фон Ліннеєм, яке тривало кілька років. У 1763 році Катерина II запросила його на факультет Санкт-Петербурзького університету, але він відмовився.

У 1764 році Ванделлі переїхав до Португалії, де в 1765 році він був призначений викладачем хімії та природничих наук в університеті Коїмбри^[7] . Він був першим інспектором з орієнтації Ботанічного саду Університету Коїмбри, а в 1791 році його послідував Фелікс Авелар Бротеро. Однією з його основних праць, які він опублікував, був Tractatus de thermis agri patavini в 1761 році.^[8] Приблизно в 1793 році він став першим директором ботанічного саду Палаціо да Ажуда в Лісабоні. Він був одним із наставників Академії наук Лісабона.^[8]