Донич Микола Миколайович

Донич Микола Миколайович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 (25) вересня 1874 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1960 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ніцца Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Румунія
 Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникКононович Олександр Костянтинович Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Донич Микола Миколайович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Марка Молдови, присвячена Миколі Доничу, 2013 рік

Микола Миколайович Донич рум. Nicolae Donici, Николай Николаевич Донич; фр. Nicolas Donitch; 1 (13) вересня 1874, Петрикани, нині Кишинів, Російська Імперія — 1956, Ніцца, Франція) — молдовський, румунський і французький астроном-спостерігач, дослідник Сонця і Сонячної системи. Народився в Кишеневі, навчався в Одесі, працював в Росії, Франції і на території сучасної Молдови (на той час у складі Російської імперії, а потім Румунії). Керував приватною обсерваторією в молдавському місті Дубесарій-Векі.

Біографія

Донич народився в Російській Імперії в передмісті Кишинева. Правнук молдавського та румунського письменника, перекладача та байкаря Александру Донича, праправнук законодавця Андронаке Донича, родич генерала Матея Донича та письменника Леоніда Добронравова (по материнській лінії).

Закінчив Новоросійський університет в Одесі, потім перебував на державній службі в канцелярії Державної ради Російської імперії до жовтня 1917 року, коли канцелярія була розпущена більшовиками.

Живучи і працюючи в Санкт-Петербурзі, Донич самостійно займався астрономією, співпрацював з найбільшими російськими астрономами — Федором Бредіхіним, Сергієм Костинським, Аристархом Бєлопольським, Оскаром Баклундом. У 1908 році побудував власну обсерваторію в Бессарабії в Дубесарій-Векі завдяки дарчій, отриманій від своєї тітки Олени Лисаковській. У цій обсерваторії крім Донича працювали російський астроном німецького походження Емануель фон Дер Пален (також працював у Потсдамській обсерваторії), російський емігрант (після 1918), білогвардієць, випускник Олександрівського ліцею Андрій Байков (1886, Росія — 1958, Бухарест)[1]. Маєтком керував син дружини Марії, Ремміх.

Після революції 1917 року

Після революції 1917 року з 1918 по 1944 роки працював у Румунії. Працював у Дубесарій-Векі та Бухаресті. В обсерваторії була також метеорологічна станція, якою завідувала метеоролог Ніна Гума. В 1936 Доніч здійснив експедицію для спостереження сонячного затемнення в містечку Інеболі на турецькому березі Чорного моря, підтриману Королівською фундацією Румунії. Найголовнішим науковим приладом обсерваторії був великий спектрогеліогоаф, найкращий у Центральній Європі. Цей прилад дозволяв робити першокласні знімки Сонця, здійснювати спектральний аналіз Сонця[1].

Після 1944 року жив у Франції. Працював у Медонне і Ніцці.

Місце поховання і точна дата смерті були невідомі аж до 2014 року, коли зусиллями французького астронома Франсуаз Легет-Тюллі та румунського астронома Магди Ставінської було знайдено могилу на одному з цвинтарів поблизу Ніцци — Puget-Théniers, Alpes-Maritimes. Рік смерті 1960.

Внесок в астрономію

Дослідження Миколи Донича стосуються астрономії Сонця, сонячної хромосфери, планет, зодіакального світла. Спостерігав 10 сонячних затемнень у різних частинах світу, 8 місячних затемнень, показав відсутність атмосфери у Меркурія, спостерігав яскраву комету Галлея в 1910 році, зодіакальне світло в Єгипті (1908) та Алжирі (1947—1952).

Член Міжнародного союзу з дослідження Сонця, Міжнародного астрономічного союзу (з 1922), Німецького та Французького астрономічних товариств, член Російського астрономічного товариства (до 1917) та румунського Астрономічного комітету (1918—1948), Почесний член Румунської Академії (1922—1948 і посмертно з 1991). Автор не менше 77 наукових праць.

Про вклад Донича у розвиток науки в Україні, див.[2].

Пам'ять

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б A.Б.Гаина, Выдающийся астроном Николай Донич, Независимая Молдова, N.52 (858), 8 июля 1995
  2. ↑ Л. Ф. Циганенко, Питання иторii науки i технiки, 2013, N.1, стр.45- 49

Бібліографія

  • Poggendorf Biographisch-literarisches Handwörterbuch für Mathematik, Astronomie, Physik mit Geophysik, Chemie, Kristallographie und verwandte Wissensgebiete. Bd. VI: 1923 bis 1931. Leipzig. Redigiert von H. Stobbe. Teil I: A-E. (German)LXXII + 696 S. Berlin, Verlag Chemie, G. m. b. H., 1936
  • Lucian Predescu, Enciclopedia Cugetarea, Bucureşti, 1939, p. 282
  • The International Who's Who. London,1939. p. 296
  • G.St. Andonie. Istoria matematicilor aplicate clasice în România.Astronomie şi mecanică.Bucureşti,1971, 238—240
  • A.B. Gaina, Astronomia sub semnul dispariției, Faclia, 7 septembrie, 1994
  • Mihai Cimpoi, Mihail Gheorghe Cibotaru, Nicolae Corlateanu, T.Zbârnea, Haralambie Corbu, Magda Stavinschi, Alexandru Roman, Radu Miron. Viaţa Satului, 22octombrie 1994.
  • http://www.astro.websib.ru/Rasnoe/pismo/Gaina/p-Doni.htm ; http://www.astro.websib.ru/Rasnoe/pismo/Gaina/astron-Don.htm
  • http://articles.adsabs.harvard.edu/full/2003SerAJ.166...71B; Erratum: http://articles.adsabs.harvard.edu/full/2004SerAJ.168...79B
  • Коварская Бригитта Петровна, Историко-астрономические исследования, М.,вып. 29, с. 209—235 (2004)
  • А. Б. Гаина и М. Ю. Волянская, О работах по астроприборостроению Н. Н. Донича. Страницы истории астрономии в Одессе, Одесса, т. 4, с. 12-14, 1997

Посилання