Дрозденко Олексій Митрофанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дрозденко.
Ф
Олексій Дрозденко
Особисті дані
Повне ім'я Олексій Митрофанович
Дрозденко
Народження 28 лютого 1941(1941-02-28)
  Чистякове, Сталінська область, УРСР
Смерть 15 грудня 2024(2024-12-15) (83 роки)
Зріст 176 см
Вага 72 см
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Торез)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962—1972 СРСР «Шахтар» (Донецьк) 155 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1999 Україна «Шахтар» (Донецьк)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олексій Митрофанович Дрозденко (28 лютого 1941, Чистякове, Сталінська область, УРСР — 15 грудня 2024)[1] — радянський український футболіст та тренер, захисник, майстер спорту СРСР (1964), заслужений тренер України (1997).

Кар'єра гравця

Футболом Дрозденко розпочав займатися на вулицях рідного містечка Чистякове. Через деякий час прийшов на перегляд в юнацьку команду місцевого «Шахтаря», але відбір не пройшов. Потім грав за футбольний колектив шахти «Волинська» та команду гірничого технікуму, де на чіпкого, самовідданого в грі молодого захисника, звернули увагу тренери чистяковского «Шахтаря» й незабаром запросили до головної команди міста.

У 1961 році в складі збірної області брав участь у товариському матчі проти донецького «Шахтаря», відіграв поєдинок спокійно й надійно. Після гри в роздягальню зайшов тренер донецького клубу Олег Ошенков і запропонував захиснику спробувати свої сили в головній команді Донбасу[2]. Так, Олексій Дрозденко опинився в донецькому «Шахтарі», за який виступав майже 10 років.

Дебютував в основному складі гірників 8 вересня 1962 року, в матчі «Шахтар» — «Жальгіріс», замінивши Володимира Салькова. У цьому ж сезоні донецький клуб виграв Кубок СРСР, але молодий захисник в матчах за почесний трофей участі не брав. Вже з наступного сезону, Дрозденко став регулярно з'являтися в основному складі команди й згодом, застовпивши за собою місце центрального захисника, став лідером оборони гірників. Входив до списків «33-х найкращих» футболістів УРСР (1964-№ 2, 1966-№ 3, 1968-№ 3). У 1971-1972 роках виводив команду на поле з капітанською пов'язкою.

Закінчив активні виступи Олексій Дрозденко в 1972 році, 21 квітня в матчі чемпіонату СРСР проти команди «Алга» (Фрунзе), захисник провів свій останній офіційний матч у футболці донецького «Шахтаря».

Помер 15 грудня 2024 року на 84-му році життя[3].

Кар'єра тренера

Після закінчення кар'єри гравця, в 1975-1978 роках працював на посаді директора ДЮСШ при команді майстрів «Шахтар» (Донецьк).

З 1979 року по 1983, працював у тренерському штабі головної команди Донбасу, де виконував обов'язки асистента головного тренера, займався селекційною роботою. У 1984 році знову очолив донецьку ДЮСШ.

З 1989 по 2003 рік знову входить в тренерський штаб рідної команди. У вересні 1999 року, після того як пост наставника команди залишив Анатолій Бишовець, був призначений виконуючим обов'язки головного тренера, очолюючи команду до кінця року.

З 2004 року був на посаді фахівця СДЮШОР ФК «Шахтар» (Донецьк) з роботи з філіями.

З 2008 року працював старшим тренером, спортивним директором ДЮФК «Олімпік» (Донецьк).

Освіта

Закінчив Ворошиловградський державний педагогічний інститут імені Тараса Шевченка.

Досягнення

Індивідуальні

  • У списку 33-х найкращих футболістів Української РСР - № 2 (1964), № 3 (1966, 1968)

Візнаки

  • СРСР Майстер спорту СРСР
  • Україна Заслужений тренер України

Примітки

  1. ↑ Помер легендарний ексфутболіст та тренер Шахтаря, НВ, 15.12.2024
  2. ↑ Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). Олексій Дрозденко: «Ти, хлопчику, не підходиш!». Архів оригіналу за 11 грудня 2012.
  3. ↑ Помер колишній капітан "Шахтаря": грав за команду 11 сезонів. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 січня 2025.

Посилання