Діапазони Всесвітньої адміністративної радіоконференції (WARC) — три частини короткохвильового радіоспектру, які використовуються ліцензованими та/або сертифікованими радіоаматорами, які складаються з 30-метрового (10.100–10.150 МГц), 17-метрового (18,068–18,168 МГц) і 12-метрового (24,890–24,990 МГц) діапазонів.[1][2]
Усі вони були названі на честь Всесвітньої адміністративної радіоконференції, яка у 1979 році створила всесвітній розподіл цих діапазонів для аматорського використання. Діапазони були відкриті для використання на початку 1980-х років. Завдяки відносно невеликій пропускній здатності у 100 кГц або менше, існує джентльменська угода про те, що діапазони WARC не можуть використовуватися для контестінгу. Цю угоду було кодифіковано в офіційних рекомендаціях, таких як IARU Region 1 HF Manager's Handbook, в якому зазначено: «Змагання не повинні проводитися на діапазонах 10, 18 і 24 МГц».
Радіоаматорам, які не беруть участь у змаганнях, під час проведення найбільших міжнародних змагань рекомендується використовувати вільні від змагань діапазони КВ (30, 17 і 12 м).[3]
План 12-метрового діапазону
Клас ліцензії
| 24.890–24.915
| 24,915-24,925
| 24,925-24,929
| 24,929-24,931
| 24,931-24,940
| 24.940-24.990
|
Діє з 1 січня 2008 року
| | | | | | |
Клас ліцензії
| 24.890–24.915
| 24,915-24,925
| 24,925-24,929
| 24,929-24,931
| 24,931-24,940
| 24.940-24.990
|
Діє з 1 січня 2008 року
| | | | | | |
Клас ліцензії
| 24.890–24.920
| 24,920-24,9295
| 24,9295-24,9305
| 24.940-24.990
|
Діє з 2009 року
| | | | |
План 17-метрового діапазону
Регіон IARU 1
Клас ліцензії
| 18.068-18.095
| 18.095-18.105
| 18.105-18.109
| 18.109-18.111
| 18.111-18.120
| 18.120-18.168
|
Діє з 1 січня 2008 року
| | | | | | |
Регіон IARU 2
Клас ліцензії
| 18.068-18.095
| 18.095-18.105
| 18.105-18.109
| 18.109-18.111
| 18.111-18.120
| 18.120-18.168
|
Діє з 1 січня 2008 року
| | | | | | |
Регіон IARU 3
Клас ліцензії
| 18.068-18.095
| 18.095-18.105
| 18.105-18.1095
| 18.1095-18.1105
| 18.1105-18.168
|
Діє з 2009 року
| | | | | |
План 30-метрового діапазону
Регіон IARU 1
Клас ліцензії
| 10.100-10.130
| 10,130-10,150
|
Діє з 1 червня 2016 року
| | |
У більшості країн світу 30-метровий діапазон зазвичай не можна використовувати для «телефонного» (голосового) зв’язку. SSB може використовуватися під час надзвичайних ситуацій, що стосуються безпосередньої безпеки життя та майна, і лише станціями, які фактично беруть участь у обробці аварійного трафіку.
Однак частині регіону 1 дозволено користуватися телефоном у певний час. Сегмент діапазону від 10.120 до 10.140 може використовуватися лише для передачі SSB в районі Африки на південь від екватора протягом місцевих денних годин.
Регіон IARU 2
Клас ліцензії
| 10.100-10.130
| 10.130-10.140
| 10,140-10,150
|
Діє з 1 січня 2008 року
| | | |
Сполучені Штати
Клас ліцензії
| 10.100-10.150
|
Ext., Adv., Gen. (200 Вт)
| |
США (Регіон 2) обмежує потужність випромінювання до 200 Вт на цьому діапазоні.[7][8]
Регіон IARU 3
Клас ліцензії
| 10.100-10.140
| 10,140-10,150
|
Діє з 2009 року
| | |
Легенда
| = Лише CW |
| = CW, вузькосмуговий цифровий (<= 500 Гц)
|
| = CW, вузькосмуговий цифровий (<= 500 Гц), станції без нагляду
|
| = CW, вузькосмуговий цифровий (<= 500 Гц), широкосмуговий цифровий
|
| = Маяки
|
| = CW, телефон
|
| = Усі режими, станції без нагляду
|
| = Усі режими, крім телефону
|
| = Лише цифрові режими
|
| = Лише телефон
|
| = Лише телебачення
|
| = Усі режими
|
Дивіться також
Список літератури