Діжонський музей образотворчого мистецтва

Діжонський музей образотворчого мистецтва
47°19′18″ пн. ш. 5°02′34″ сх. д. / 47.3216° пн. ш. 5.04267° сх. д. / 47.3216; 5.04267
Типхудожня галерея Редагувати інформацію у Вікіданих
Частина відПалац герцогів Бургундських Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняПалац герцогів Бургундських
Адреса21033 Редагувати інформацію у Вікіданих Діжон, Франція
Засновано1799
Фондживопис і скульптура 15-20 ст., давньоєгипетська колекція
Відвідувачі153 000 осіб (2018Редагувати інформацію у Вікіданих
141 861 осіб (2012)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
157 511 осіб (2007)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
163 381 осіб (2015)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
154 164 осіб (2017)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
155 692 осіб (2016)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
147 832 осіб (2002)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
155 099 осіб (2003)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
150 533 осіб (2005)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
193 733 осіб (2014)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
143 431 осіб (2011)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
154 127 осіб (2010)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
184 934 осіб (2009)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
160 263 осіб (2008)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
166 347 осіб (2001)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
139 420 осіб (2006)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
211 531 осіб (2004)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
171 237 осіб (2013)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
152 739 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
150 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
23 507 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
4367 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
25 110 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
13 866 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
17 740 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
27 942 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
4694 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
28 183 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
72 696 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
11 908 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
18 630 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
17 718 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
14 081 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
39 185 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
300 230 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
62 616 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
49 234 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
67 108 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
126 596 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
310 819 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
109 062 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
19 743 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
32 543 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
63 956 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
282 918 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
22 047 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
73 573 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
135 904 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
41 912 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
283 681 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
9830 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
109 944 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
19 643 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
28 209 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
1888 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
28 633 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
5229 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
56 104 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
109 119 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
86 971 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
22 205 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
38 788 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
93 615 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
39 950 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
19 341 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
88 520 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
78 369 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
10 092 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
15 518 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
130 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
62 804 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
10 230 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
45 763 осіб (2019)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СайтMusée des Beaux-Arts de Dijon – офіційний сайт
Діжонський музей образотворчого мистецтва. Карта розташування: Франція
Діжонський музей образотворчого мистецтва
Діжонський музей образотворчого мистецтва (Франція)
Нагороди

Musée de Franced


CMNS: Діжонський музей образотворчого мистецтва у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Діжонський музей образотворчого мистецтва (фр. Musée des Beaux-Arts de Dijon) — художній музей у Діжоні, столиці Бургундії. Один з найстаріших музеїв Франції, заснований в 1799 році. У фондах музею твори мистецтва від часів єгипетських фараонів до сучасності. Основу колекції становлять твори бургундського мистецтва пізнього Середньовіччя, французький живопис XVII, XVIII та XIX століть, а також твори місцевих майстрів.

Історія

Музей образотворчого мистецтва разом з міською ратушею займає колишній Палац герцогів Бургундських та Палац Бургундських штатів. Палац герцогів був побудований за часів Філіпа Хороброго, який переселився до нього в 1364 році. За розпорядженням Філіпа Доброго до палацу була прибудована 52-метрова вежа, яка сьогодні носить його ім'я. З герцогських часів у палаці збереглися кухні, що сьогодні є чудовим зразком світської готичної архітектури. 1477 року Бургундія перейшла у підпорядкування до французького короля й палац використовувався для королівських потреб. У кінці XVII століття Жуль Ардуен-Мансар провів велику перебудову й розширення палацу. У 1787 році Франсуа Девожем у палаці була заснована Діжонська школа малюнку. А музей уперше відкрився для публіки в 1799 році. Тоді музей складався лише з двох залів: залу скульптур та «салону Конде», в якому були виставлені живописні роботи. За часів Наполеона музей поповнився новими експонатами. Тож незабаром музей довелося розширити. 1827 року надгробки герцогів Бургундських було перевезено з монастиря Шанмоль до палацу. Музей одержав численні дари від відомих колекціонерів, особливо значущими були колекції Трімоле, Жоліє та Ґранвіля.

Фонди

Через брак приміщення музей має можливість виставити на огляд лише незначну частку своїх колекцій.

Окрім вже згаданих надгробків герцогів з монастиря Шанмоль до музею було також перевезено два великі вівтарі, над одним з яких працював фламанський художник Мельхіор Брудерлам. У музеї зберігається один з найважливіших творів німецького художника Конрада Віца «Імператор Август та Сивілла Тібурська». Нідерландський художник Робер Кампен представлений полотном «Різдво Христове».

Італійські митці представлені творими Лоренцо Лотто, Паоло Веронезе, Якопо Понтормо, Якопо Бассано, Гвідо Рені.

Фламандський і нідерландський живопис окрім вже згаданих майстрів репрезентують Пітер Пауль Рубенс, Ян Брейгель старший, Франс Галс.

Серед шедеврів французького живопису слід згадати роботу Майстра школи Фонтенбло «Пані за туалетом». У музеї також зберігаються полотна таких митців, як Філіп де Шампань, Шарль Лебрен, Жан-Марк Натьє, Жан-Батіст Грез, Юбер Робер, Жан-Батіст Удрі. Вплив Караваджо на французьке малярство демонструє полотно «Хлопчик дмухає в лампу» Жоржа де Латура.

З місцевих майстрів вирізняються роботи Жана Тасселя та Філіпа Кантена, а також барокового художника Жана Дюбуа.

Французький живопис XIX століття представлений такими іменами: Теодор Жеріко, Гюстав Моро, Адольф Вільям Бугро, Джеймс Тіссо. З імпресіоністів тут виставлені Клод Моне, Альфред Сіслей, Едуар Мане (4 полотна). Кубізм представлений роботами француза Жоржа Брака та іспанця Хуана Гріса. XX століття представляють Жорж Руо та Нікола де Сталь.

У музей виставлена велика колекція малюнків, зокрема і представників Джонської школи малюнка Жака-Андре Нежона та П'єра Поля Прюдона.

У 1998 році в музеї створено великий зал мистецтва Давнього Єгипту, де виставлено численні статуї, саркофаг та особливо цінні єгипетські портрети III ст. н. е.

Сторожова зала

Найвідомішим приміщенням музею є «Сторожова зала», де розташовані надгробки герцогів бургундських Філіпа II, Жана де Марвіля, Клода Слютера та Клоса де Верв. Особливо вартісними є аркади з 41 скульптурним зображенням плакальників (фр. pleurants).

Галерея

Література

  • Emmanuel Starcky, Sophie Barthélémy, Rémi Cariel: Le Musée des Beaux-Arts de Dijon. Paris 2002 ISBN 2-7118-4472-2
  • Sophie Jugie et Emmanuel Starcky, L'art des collections, bicentenaire du musée des beaux-arts de Dijon, Musée des beaux-arts de Dijon, 2000, 431 p. (ISBN 2-911404-62-9)
  • Ausstellungskatalog L’ art à la cour de Bourgogne : le mécénat de Philippe Le Hardi et de Jean sans Peur (1360—1420) : les princes des fleurs de lis. Paris 2004 ISBN 2-7118-4728-4
  • Loïc Vadelorge, Les musées de province dans leur environnement, Rouen, Presse Universitaire de Rouen, Cahiers du GRHIS, 4, 1996, 97 p. (ISBN 2-87775-207-0)
  • Pierre Quarré et Monique Geiger, Musée des Beaux-Arts de Dijon, Catalogues des peintures françaises, Musée des beaux-arts de Dijon, 1960

Посилання

Примітки

Див. також