Еду Марангон

Еду Марангон
Особисті дані
Повне ім'я	Карлос Едуардо Марангон
Народження	2 лютого 1963(1963-02-02) (61 рік) або 15 лютого 1963(1963-02-15)[1] (61 рік)
	Сан-Паулу, Бразилія
Зріст	181 см
Вага	81 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1984–1988 «Португеза Деспортос» 55 (7) 1988–1989 «Торіно» 22 (2) 1989–1990 «Порту» 2 (0) 1990 «Фламенгу» 0 (0) 1990–1991 «Сантус» 24 (3) 1991–1992 «Палмейрас» 16 (3) 1992 «Сантус» 0 (0) 1993–1994 «Йокогама Флюгелс» 67 (18) 1995–1996 «Насьйональ» ? (?) 1996 «Корітіба» 9 (1) 1997 «Інтернасьйонал Лімейра» ? (?) 1997 «Брагантіно» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1987–1990 Бразилія 9 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1999 «Інтернасьйонал Лімейра» 2002 «Португеза Деспортос» 2003 «Парана» 2005 «Жувентус» (Сан-Паулу) 2007 «Жувентус» (Сан-Паулу) 2008 «Ріу-Клару» 2009 «Жувентус» (Сан-Паулу) 2009 «Атлетіко Сорокаба» 2010 «Баруері»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Еду Марангон (порт. Edu Marangon, нар. 2 лютого 1963, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Еду Марангон розпочав свою футбольну кар'єру в клубі «Португеза Деспортос» в 1984 році, де провів чотири роки.

У 1988 році він відправився в Європу у «Торіно». У Турині він провів сезон, в якому зіграв 22 матчі і забив два голи у Серії А. У 1989 році він переїхав до португальського «Порту», але зіграв лише два матчі чемпіонату і взяв мінімальну участь у виграному чемпіонстві Португалії 1990 року.

Того ж року він повернувся до Бразилії і став гравцем «Фламенгу». З Фламенго він швидко пішов у «Сантус», де грав у 1990-1991 роках. У 1991-1992 роках він виступав у «Палмейрас», з якого він відправився у новостворену Джей-Лігу в клуб «Йокогама Флюгелс». З «Йокогамою» він виграв Кубок Імператора в 1993 році та Кубок володарів кубків АФК 1995 року. У 1995 році він виступав в Уругваї за «Насьйональ».

1996 року повернувся на батьківщину і став виступати за «Корітібу». 17 листопада 1996 року в матчі проту «Греміо» Еду зіграв свій останній матч в бразильській Серії А. Загалом у цьому турнірі він зіграв 94 матчі і забив 10 голів. В наступному році Марангон пограв за нижчолігові клуби «Інтернасьйонал Лімейра» та «Брагантіно», після чого завершив кар'єру.

В офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії дебютував 19 травня 1987 року у матчі проти національної збірної Англії (1:1) на Кубку Стенлі Роуза, який здобула саме Бразилія. У тому ж році Еду брав участь у Кубку Америки 1987, де Бразилія вилетіла вже на груповому етапі, а Еду зіграв проти Венесуели (гол на 33 хвилині) і Чилі. На наступний матч Еду довелося три роки чекати до 13 грудня 1990 року, коли він з'явився в грі проти Мексики (0:0), що стала останнім матчем у збірній. Всього у формі головної команди країни зіграв 9 матчів і забив один гол.

Після закінчення своєї футбольної кар'єри Еду Марангон став тренером і очолював клуби «Інтернасьйонал Лімейра» (1999)^[2], «Португеза Деспортос» (2002)^[3], «Парана» (2003)^[4], «Жувентус» (Сан-Паулу) в 2005, 2007 і 2009 роках^[5], «Ріу-Клару» в 2008 році.^[6]

• Чемпіон Португалії: 1989-90
• Володар Суперкубка Португалії: 1990
• Володар Суперкубка Азії: 1995

Збірні

• Переможець Панамериканських ігор: 1987

• National Football Teams [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.