Едінсон Кавані
Едінсон Кавані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Едінсон Роберто Кавані Гомес | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 14 лютого 1987[1][2][…] (37 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сальто, Уругвай | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 188 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | «El Matador» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Уругвай[4] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Бока Хуніорс» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 10 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2000—2005 | «Данубіо» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Е́дінсон Робе́рто Кава́ні Го́мес (ісп. Edinson Roberto Cavani Gómez; нар. 14 лютого 1987, Сальто, Уругвай) — уругвайський футболіст, центральний нападник збірної Уругваю та «Бока Хуніорс».
Кар'єра
«Данубіо»
Кавані народився в Сальто. Там він, слідом за батьком і старшим братом Вальтером почав футбольні виступи. Його швидко помітили клуби зі столиці, але молодий гравець не поспішав з переходом:
Батьки завжди допомагали мені слушною порадою. У віці 12 років мене запрошували в багато клуби з Монтевідео, але батько, який непогано грав у футбол за ряд уругвайських клубів, сказав мені: ще рано, синку, твій час прийде"[5].
У 12 років Едінсон переїхав у Монтевідео, де його взяли в молодіжну команду клубу «Данубіо». В основній команді він дебютував у 2006 році й виграв з клубом апертуру чемпіонату Уругваю.
Після вдалих виступів на міжнародних турнірах гравцем зацікавилися деякі провідні клуби Європи, такі як «Ювентус» і «Мілан».
«Палермо»
29 січня 2007 року президент «Палермо» Мауріціо Дзампаріні оголосив про підписання багатообіцяючого уругвайського футболіста. У «Палермо» Кавані дебютував 11 березня 2007 року в домашньому матчі проти «Фіорентіни», вийшовши на заміну на 55-ій хвилині п'ятнадцять хвилин по тому відзначився першим голом у лізі[5].
У лютому 2010 року Кавані висловив бажання покинути «Палермо» і перейти в «Ювентус» або «Челсі»[6], однак у березні 2010 року продовжив договір з «Палермо» до 2014 року зі щорічною заробітною платою в 1 млн євро[7]. Згідно з контрактом, якщо інший клуб прийме рішення викупити контракт гравця, він буде змушений виплатити суму в 25 млн євро[8]. У травні 2010 року казанський «Рубін» і донецький «Шахтар» зробили пропозиції про покупку Кавані[9]. У червні 2010 року англійський клуб «Манчестер Сіті» запропонував за перехід Кавані 19 млн євро[10]. 29 червня Дзампаріні оголосив, що Кавані, разом з партнером по команді, Симоном К'яра, переходить у клуб «Тоттенгем Готспур», який заплатив за трансфер обох футболістів 35 млн євро[11]. Керівництво англійського клубу спростувало слова Дзампаріні[12].
«Наполі»
17 червня 2010 року президент «Наполі» Ауреліо Де Лаурентіс оголосив про перехід Кавані до лав неаполітанського клубу[13][14]. Гравець узятий в річну оренду в «Палермо» за 5 млн євро з подальшим викупом контракту за 12 млн[15]. Особистий контракт уругвайського нападника підписаний до 2015 року з щорічною зарплатою 1,35 млн € без урахування різних бонусів[15]. Плюс, якщо уругваєць заб'є понад 20 голів у сезоні він отримає 100 тис. євро, якщо понад 30, то 200 тис.[16]. У новій команді уругваєць відразу став забивати: у перших трьох турах серії А він забив по голу[17]. 15 грудня Кавані забив гол у ворота «Стяуа» у Лізі Європи УЄФА, який приніс його клубу перемогу і вивів команду в плей-офф турніру[18]. 9 січня 2011 року Кавані забив три м'ячі у ворота «Ювентуса», причому всі три рази забивав головою[19]. 30 січня Едінсон знову зробив хет-трик, забивши голи у ворота «Сампдорії»[20]. 3 квітня Кавані в черговий раз забив три м'ячі в одному матчі, принісши перемогу з рахунком 4:3 над «Лаціо»[21].
«Парі Сен-Жермен»
16 липня 2013 року перейщов до французького клубу «Парі Сен-Жермен», уклавши зі столичним клубом п'ятирічний контракт. Сума трансферу оцінюється у 63 мільйони євро, що на той час стало рекордом для французьких клубів та шостим найбільшим трансфером в історії світового футболу.
Зірковий нападник відразу став ключовою фігурою у нападі ПСЖ, склавши ударну пару форвардів зі Златаном Ібрагімовичем. При цьому уругваєць поступався у результативності своєму шведському партнеру по команді. Після ж переходу останнього влітку 2016 року до «Манчестер Юнайтед», Кавані значно покращив власну результативність і в сезоні 2016/17 став не лише найефективнішим нападником паризької команди, але й здобув титул найкращого бомбардира французької першості, забивши у 36 іграх турніру 35 голів.
У серпні 2017 року з його передачі новобранець ПСЖ Неймар забив свій перший гол за нову команду в матчі проти «Генгама».[22]
27 січня 2018 року у матчі проти «Монпельє» забив свій 157-ий гол за паризький клуб, що дозволило йому стати найкращим бомбардиром ПСЖ в історії[23][24].
У грі 32-го туру чемпіонату Франції проти «Сент-Етьєна» не зумів вразити порожні ворота після пасу від Анхеля Ді Марії. Гра завершилася внічию з рахунком 1:1. Попри подібні промахи, а також конкуренцію в атакувальній лінії ПСЖ, яка посилилася з приходом зіркового бразильця Неймара, в сезоні 2017/18 Кавані забив 28 голів в Лізі 1, чого виявилося достатньо, аби вдруге поспіль стати найкращим бомбардиром змагання.
«Манчестер Юнайтед»
5 жовтня 2020 року Кавані приєднався до «Манчестер Юнайтед»[25]. Угода була вкладена на один рік з можливостю на продовження ще на рік[26]. Едінсон отримав престижний сьомий номер на футболці[27]. Дебютував в Прем'єр-Лізі 24 жовтня, коли вийшов на заміну проти «Челсі», матч завершився з рахунком 0–0[28]. 7 листопада забив перший гол за клуб проти «Евертона» на виїзді, а «манкуніанці» перемогли з рахунком 3–1[29].
10 травня 2021 року Кавані офіційно продовжив свою згоду з манчестерським клубом ще на рік[30].
Не дивлячись на те, що Едінсон вже провів першу гру сезону 2021–22 проти «Вулвергемптона» з сімкою на спині, він погодився на 21-ий номер (який він носить в збірній Уругваю) після трансферу Кріштіану Роналду в клуб[31]. Перший гол в сезоні забив 30 жовтня проти «Тоттенгема», який команда виграла 3–0, а гольову передачу йому віддав якраз таки Роналду[32].
Збірна
У січні 2007 року був викликаний у молодіжну збірну Уругваю, щоб зіграти у Чемпіонаті Південної Америки серед молодіжних збірних. Кавані став найкращим бомбардиром турніру з 7 м'ячами в 9 матчах, а збірна зайняла 3-е місце.
6 лютого 2008 року він зіграв свій перший матч за дорослу збірну Уругваю проти Колумбії і відразу ж забив свій перший гол. Після цього швидко став основним нападником уругвайців, склавши атакувальний дует з Луїсом Суаресом.
Взяв участь у чемпіонаті світу 2010 року, де взяв участь у всіх, за виключенням одного, матчах збірної, щоправда відзначившись лише одним голом у шести матчах.
Згодом був учасником Кубка Америки 2011, здобувши того року титул континентального чемпіона, чемпіонаті світу 2014, Кубка Америки 2015 і Кубка Америки 2016. На цих виликих турнірах сукпно взяв участь у 14 матчах, проте незмінно мав проблеми з результативністю, відзначившись лише одним забитим голом — у програному 1:3 матчі проти Коста-Рики на груповому етапі ЧС-2014.
Попри низьку результативність у фінальних частинах великих турнірів регулярно відзначався голами за Уругвай у товариських матчах та іграх кваліфікаційних турнірів. Наприкінці 2016 року забив свій 37-ий м'яч у формі збірної, перевершивши таким чином гольовий здобуток Дієго Форлана. 26 березня 2018 року провів свою соту гру за уругвайську національну команду, в якій забив свій 42-й гол у її складі.
2 червня 2018 року був очікувано включений до заявки збірної Уругваю для участі у своїй третій світовій першості — чемпіонаті світу 2018 року в Росії.
Свій перший гол на турнірі забив у 3-му турі групового етапу у ворота збірної Росії (3:0). У матчі 1/8 фіналу проти збірної Португалії відзначився дублем, що дозволило уругвайцям перемогти діючих чемпіонів Європи і пройти до наступного раунду (2:1)[33]. Через травму, отриману у тому матчі, не зміг допомогти збірній у чвертьфінальній грі проти збірної Франції, де уругвайці мінімально поступилися майбутнім чемпіонам світу (1:0). Загалом провів на турнірі 4 матчі і забив 3 голи, ставши найкращим бомбардиром своєї збірної.
Станом на березень 2022 року із 54-ма забитими м'ячами є одним з найкращих бомбардирів в історії збірної Уругваю, поступаючись лише своєму партнеру Луїсу Суаресу.
Статистика виступів
Станом на 3 червня 2019 року
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2005–06 | «Данубіо» | ПД | 10 | 4 | ЛУ | 5 | 3 | - | - | - | - | - | - | 15 | 7 |
2006-січ. 2007 | ПД | 15 | 5 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 15 | 5 | |
Усього за «Данубіо» | 25 | 9 | 5 | 3 | 30 | 12 | |||||||||
січ.-черв. 2007 | «Палермо» | A | 7 | 2 | КІ | - | - | КУЄФА | - | - | - | - | - | 7 | 2 |
2007–08 | A | 33 | 5 | КІ | 2 | 0 | КУЄФА | 2 | 0 | - | - | - | 37 | 5 | |
2008–09 | A | 35 | 14 | КІ | 1 | 1 | - | - | - | - | - | - | 36 | 15 | |
2009–10 | A | 34 | 13 | КІ | 3 | 2 | - | - | - | - | - | - | 37 | 15 | |
Усього за «Палермо» | 109 | 34 | 6 | 3 | 2 | 0 | 117 | 37 | |||||||
2010–11 | «Наполі» | A | 35 | 26 | КІ | 2 | 0 | ЛЄ | 10[34] | 7[35] | - | - | - | 47 | 33 |
2011–12 | A | 35 | 23 | КІ | 5 | 5 | ЛЧ | 8 | 5 | - | - | - | 48 | 33 | |
2012–13 | A | 34 | 29 | КІ | 1 | 1 | ЛЄ | 7 | 7 | СІ | 1 | 1 | 43 | 38 | |
Усього за «Наполі» | 104 | 78 | 8 | 6 | 25 | 19 | 1 | 1 | 138 | 104 | |||||
2013–14 | «Парі Сен-Жермен» | Л1 | 30 | 16 | КФ+КФЛ | 2+3 | 1+4 | ЛЧ | 8 | 4 | СКФ | - | - | 43 | 25 |
2014–15 | Л1 | 35 | 18 | КФ+КФЛ | 4+3 | 4+3 | ЛЧ | 10 | 6 | СКФ | 1 | 0 | 53 | 31 | |
2015–16 | Л1 | 32 | 19 | КФ+КФЛ | 5+4 | 2+1 | ЛЧ | 10 | 2 | СКФ | 1 | 1 | 52 | 25 | |
2016–17 | Л1 | 36 | 35 | КФ+КФЛ | 3+3 | 2+4 | ЛЧ | 8 | 8 | СКФ | 0 | 0 | 50 | 49 | |
2017–18 | Л1 | 32 | 28 | КФ+КЛ | 5+2 | 3+2 | ЛЧ | 8 | 7 | СФ | 1 | 0 | 48 | 40 | |
2018–19 | Л1 | 21 | 18 | КФ+КЛ | 3+2 | 2+1 | ЛЧ | 7 | 2 | СФ | — | — | 33 | 23 | |
2019–20 | Л1 | 14 | 4 | КФ+КЛ | 3+1 | 2+0 | ЛЧ | 3 | 1 | СФ | 1 | 0 | 22 | 7 | |
Усього за «Парі Сен-Жермен» | 200 | 138 | 43 | 31 | 54 | 30 | 4 | 1 | 301 | 200 | |||||
2020–21 | «Манчестер Юнайтед» | ПЛ | 26 | 10 | КА+КЛ | 3+1 | 0+1 | ЛЧ+ЛЄ | 4+5 | 0+6 | - | - | - | 39 | 17 |
2021–22 | ПЛ | 15 | 2 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | - | - | - | 20 | 2 | |
Усього за «Манчестер Юнайтед» | 41 | 12 | 5 | 1 | 13 | 6 | 59 | 19 | |||||||
Усього за кар'єру | 479 | 271 | 67 | 44 | 94 | 55 | 5 | 2 | 645 | 372 |
Статистика виступів за збірну
Досягнення
Цікаві факти
- Прізвиськом Кавані, «El Matador», названа піца в Неаполі[36].
Особисте життя
Кавані одружений. Дружина — Марія:
«Я познайомився з Марією ще в Сальто. Наші батьки дружили. Вони разом грали за один клуб — „Поліспортіво“ Сальто — тільки мій у футбол, а її — в баскетбол».[5]
У пари є донька.
Примітки
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ BDFA
- ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ а б в Лампочка Эдінсона. Архів оригіналу за 23 квітня 2011. Процитовано 12 квітня 2011.
- ↑ Кавані хоче грати, як Руні, і чекає пропизиції відт «Юве» [Архівовано 2 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Кавані буде заробляти в «Палермо» € 1 млн у рік[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- ↑ Кавані продовжив контракт з «Палермо»[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- ↑ На Кавані претендують «Рубін» в «Шахтар» [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Манчестер Сіті» зробив пропозицію про покупку Кавані[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- ↑ «Палермо» погодився продати К'яера та Кавані в «Тоттенхем» [Архівовано 2 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Тоттеннем» не робив пропозицій про покупку К'яра та Кавані[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- ↑ De Laurentiis: «Cavani è del Napoli» [Архівовано 2 квітня 2014 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Cavani: «Sono molto contento. Inter? Ho voluto Napoli» [Архівовано 20 липня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ а б «Наполі» заплатив за Кавані € 17 млн [Архівовано 19 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Кавані отримає € 200 тис., якщо заб'є 30 голів у цьому сезоні. Архів оригіналу за 1 жовтня 2010. Процитовано 12 квітня 2011.
- ↑ Кавані вражає [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Гол Кавані на 93-й хвилині вивів «Наполі» в плей-офф Ліги Європи [Архівовано 19 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Хет-трик Кавані приніс «Наполі» перемогу над «Ювентусом» [Архівовано 12 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Інтер» переміг «Палермо», програючи по ходу матчу 0:2 [Архівовано 3 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Наполі» вирвав перемогу у «Лаціо», Кавані оформив хет-трик [Архівовано 6 квітня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Неймар забив дебютний гол за ПСЖ. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 15 серпня 2017.
- ↑ Cavani becomes PSG's all-time leading goal scorer. Євроспорт (англійська) . 27 січня 2018. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ Cavani becomes PSG's all-time leading goal scorer. Reuters (англійська) . 27 січня 2018. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ Man Utd confirms the signing of former PSG striker Edinson Cavani. www.manutd.com (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Man Utd sign former PSG striker Cavani. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Man Utd shirt number confirmed for Edinson Cavani. www.manutd.com (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Man Utd and Chelsea play out drab draw. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Fernandes double as Man Utd beat Everton. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Cavani extends United contract. www.manutd.com (англ.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Cristiano Ronaldo to wear the number 7 shirt for Man Utd. www.manutd.com (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Impressive Man Utd sink sorry Spurs. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 квітня 2022.
- ↑ Edinson Cavani sends Uruguay to World Cup last eight as Portugal bow out. The Guardian (англійська) . 30 червня 2018. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ 2 матчі стадії плей-оф.
- ↑ 2 голи на стадії плей-оф.
- ↑ На честь Кавані в Неаполі назвали піцу [Архівовано 12 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Профіль на football.it [Архівовано 23 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)