Елетер Елі Ніколя Маскар

Елетер Елі Ніколя Маскар
фр. Éleuthère Mascart
Ім'я при народженні	фр. Éleuthère Élie Nicolas Mascart
Народився	20 лютого 1837(1837-02-20)[1][2][…]  Карубль[4]
Помер	26 серпня 1908(1908-08-26)[5][2][…]  (71 рік) Пуассі[4] або Париж[1]
Країна	Франція
Діяльність	фізик, інженер, метеоролог, професор
Alma mater	Вища нормальна школа
Заклад	Колеж де Франс[6]
Посада	президент[7]  і президент[d][8]
Науковий ступінь	доктор наук[d][9]  (1864)
Науковий керівник	Charles Auguste Briotd[10]
Аспіранти, докторанти	Louis Dunoyer de Segonzacd  Henri Bénardd  Марсель Бріллюен[11]  Charles Mauraind[12]
Членство	Лондонське королівське товариство  Французька академія наук  Петербурзька академія наук  Шведська королівська академія наук  Прусська академія наук  Туринська академія наук[4]  Французька асоціація сприяння розвитку наукиd
У шлюбі з	Françoise Léontine Briotd[13]
Діти	Jean Mascartd[14]  Mathilde Mascartd
Родичі	Marcel Bertrandd  і Charles Auguste Briotd[15]
Нагороди	почесний член Королівського товариства Единбургаd іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (19 травня 1892)
Елетер Елі Ніколя Маскар у Вікісховищі

Елетер Елі Ніколя Маскар (фр. Éleuthère Élie Nicolas Mascart; 20 лютого 1837, Карубль — 26 серпня 1908, Пуассі або Париж, Франція) — французький фізик.

Член Паризької академії наук (1884), іноземний член Лондонського королівського товариства (1892), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1891)^[16].

1858 року, закінчивши курс Вищої нормальної школи, залишився при ній консерватором при фізичній лабораторії і 1864 року захистив докторську дисертацію. Потім викладав фізику в колежі Шапталя, а від 1872 року зайняв кафедру Реньо в Колеж де Франс.

1878 року призначений директором Центрального метеорологічного бюро і членом Міжнародного бюро мір і ваг.

Відомий працями з фізики (переважно з оптики) та метеорології (особливо конструкцією самописних приладів для дослідження земного магнетизму), а також доволі поширеними творами з фізики: «Елементи механіки» (фр. Elements de Mécanique; 1866), «Трактат про статичну електрику» (фр. Traité d'électricité Statique; 1876), «Уроки електрики та магнетизму» (фр. Leçons sur l'électricité et le magnétisme; 1888; разом з Жубером) і «Трактат із оптики» (фр. Traité d'Optique; 1889—1894).

Син Марсель Бріллюен та внук Леон Бріллюен також фізики.

• Маскар, Элевтер-Эли-Никола // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Храмов Ю. А. Маскар Элетер Эли Никола (Mascart Eleuthere Elie Nicolas) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 180. — 400 с. — 200 000 екз.