Елі Візель
Елі Візель  | ||||
|---|---|---|---|---|
| Elie Wiesel | ||||
 Елі Візель | ||||
| Ім'я при народженні | івр. Eliezer Wiesel | |||
| Народився |
30 вересня 1928 Румунія, Сигіт | |||
| Помер |
2 липня 2016 (87 років) Бостон | |||
| Поховання | Kensico Cemeteryd і Sharon Gardens Cemeteryd[1] | |||
| Громадянство |
Румунія  Угорщина  Франція  США | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Паризький літературний факультетd | |||
| Заклад | Єдіот Ахронот, Бостонський університет і Міський університет Нью-Йорка | |||
| Мова творів | їдиш, французька, англійська | |||
| Роки активності | 1956 — по сьогодні | |||
| Magnum opus | «Ніч[en]» | |||
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук | |||
| Конфесія | юдаїзм | |||
| Батько | Shlomo Wieseld[2] | |||
| Мати | Sarah Feigd[2] | |||
| У шлюбі з | Marion Wieseld | |||
| Діти | Elisha Wieseld | |||
| Премії |
| |||
|
| ||||
 Елі Візель у Вікісховищі | ||||
Елі Візель (англ. Elie Wiesel; 30 вересня 1928 — 2 липня 2016) — єврейський, французький та американський письменник, журналіст, громадський діяч. Лауреат Нобелівської премії миру 1986 року. Писав на їдиш, французькою і англійською мовами. Завдяки його публікаціям 1950-х років в світі поширилося визначення поняття Голокост. Професор гуманітарних наук Бостонського університету.
Біографія
Елі Візель народився 30 вересня 1928 р. у місті Мармарош-Сигіт (Мармарощина, Румунія) у єврейській сім'ї. Отримав традиційну єврейську релігійну освіту.
У 1940 році Сигіт був приєднаний до Угорщини. Під тиском нацистської Німеччини у травні 1944-го всі євреї міста, включаючи трьох сестер Візеля і його батьків були депортовані в концентраційний табір Освенцім. У концтаборі загинули його мати і сестра. Візель з батьком були відправлені в трудовий табір, що становив частину Освенціма. Взимку 1944/1945 року їх перемістили з Освенціма в Бухенвальд (т. з. марш смерті), де незабаром після прибуття, в січні 1945 р., його батько загинув від виснаження і хвороб.
У квітні 1945 Бухенвальд був звільнений військами союзників[3]. Візель потрапив до Парижу. У 1948—1951 роках Візель навчався в Сорбонні, де вивчав філософію, і після почав працювати журналістом. У 1955 році переїхав до Нью-Йорку, в 1963 році отримав американське громадянство.
Візель почав літературну кар'єру мовою їдиш (багато років співпрацював з різними періодичними виданнями цією мовою), потім писав головним чином французькою, а в останні роки англійською мовою. Свою першу книгу опублікував в Аргентині їдишем під назвою «І світ мовчав» у 1956 р. Скорочений і адаптований варіант французькою мовою вийшов у 1958 році у під назвою «Ніч»[4] із вступним словом Франсуа Моріака і відразу ж приніс авторові широку популярність. Книга була переведена 18 мовами.
Візель — автор понад 40 книг. Багато творів Візеля присвячені голокосту, єврейській культурі (автобіографічний роман їдишем «І світ мовчав», 1956; «Світанок», 1961; «День», 1961; «Пісня мертвих», 1966; «Жебрак з Єрусалиму», 1968; «Через покоління», 1970; «Євангеліє пошматованого єврейського поета», 1980; «Сутінки», 1987). У 1965 р. Візель здійснив поїздку по Радянському Союзу з метою отримати достовірні відомості про становище євреїв у СРСР, під час якої зустрівся з тисячами представників єврейської громади. Під враженням від побаченого і почутого Візель написав книгу «Євреї мовчання», яка вийшла в світ роком пізніше. У ній закликав міжнародну громадськість допомагати євреям СРСР, протестувати проти політики радянської влади.
Візель викладав у Єльському, Бостонському, Джорджтаунському університетах. Відомий своєю громадською діяльністю. Він очолював Президентську комісію з голокосту, в 1980—1986 роках був головою Американської меморіальної ради з голокосту. У 1985 р. нагороджений золотою медаллю Конгресу США, в 2006 році удостоєний звання почесного лицаря Великої Британії.
1 лютого 2007 року 22-річний заперечувач Голокосту Ерік Хант спробував викрасти Візеля під час «Конференції з проблем обмеження насильства у світі» в Бостоні. Через кілька тижнів поліція Нью-Джерсі заарештувала Ханта, що втік з місця події. Візель стверджує, що і раніше він отримував погрози від заперечувачів Голокосту[5][6].
Візель став ініціатором міжнародної кампанії на підтримку Михайла Ходорковського, початої в червні 2010 року[7].
Праці
Українські переклади
- Візель Елі. Ніч. Світанок. День / Пер. з фр. — Київ: Дух і літера, 2006. — 266 с. ISBN 966-378-014-2
Примітки
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ Eliezer Wiesel [Архівовано 22 червня 2011 у Wayback Machine.] Britannica
- ↑ Номер 76 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [Архівовано 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
- ↑ Нобелівський лауреат Елі Візель намагався викрасти «заперечувач Голокосту». Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 21 травня 2011.
- ↑ US police arrest Holocaust denier suspected in Elie Wiesel attack
- ↑ Wiesel campaigns to free Russian oil magnate[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Елі Візель // Видавництво «Дух і літера»
- Elie Wiesel: First Person Singular [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Academy of Achievement: Elie Wiesel (англ.)
- Text and audio of Elie Wiesel's famous speech on The Perils of Indifference [Архівовано 6 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- 1988 Audio Interview with Elie Wiesel by Don Swaim of CBS Radio, RealAudio (англ.)
- Christopher Hitchens criticizes Elie Wiesel in the Nation Magazine [Архівовано 25 квітня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
- ^ l223 & enZone = Articles & enVersion = 0 & 8 Questions for Elie Wiesel, JEWSWEEK article briefly discussing Wiesel's view regarding the moral necessity of the Iraq War. (англ.)
- New York Times — The Conversation with Elie Wiesel[недоступне посилання з квітня 2019] (англ.)
- Elie Wiesel on his Beliefs — Toronto Star [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Elie Wiesel & Palestinian Memories [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Напад на Елі Візеля
|
