Ендрю Меллон
Ендрю Меллон | |
---|---|
англ. Andrew Mellon ![]() | |
![]() | |
Народився | 24 березня 1855[4][1][…] ![]() Піттсбург, Пенсільванія, США ![]() |
Помер | 26 серпня 1937[1][2][…] (82 роки) ![]() Саутгемптон, Саутгемптон, Саффолк, Нью-Йорк, США ![]() |
Поховання | Trinity Episcopal Church Cemeteryd[6] ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | колекціонер мистецтва, дипломат, банкір, політик ![]() |
Alma mater | Університет Піттсбурга ![]() |
Знання мов | англійська[7] ![]() |
Заклад | Міністерство фінансів США ![]() |
Посада | United States Ambassador to the United Kingdomd і міністр фінансів США ![]() |
Партія | Республіканська партія США ![]() |
Конфесія | Єпископальна церква ![]() |
Батько | Thomas Mellond ![]() |
Мати | Sarah Jane Negleyd[8] ![]() |
Брати, сестри | Richard B. Mellond ![]() |
У шлюбі з | Нора Мері МакМулленd ![]() |
Діти | Пол Меллонd[9] і Аліса Меллон Брюсd[9] ![]() |
Автограф | ![]() |
Нагороди | |
Ендрю Вільям Меллон (24 березня 1855, Піттсбург, Пенсільванія, США — 27 серпня 1937, Саутгемптон, штат Нью-Йорк, США) — американський банкір, мільярдер, філантроп і меценат, міністр фінансів при президентах Воррені Гардінгу, Калвіні Куліджі і Герберті Гувері. Посол США в Великій Британії (1932–1933).
Фінансист

Навчався в Західному університеті штату Пенсильванія (нині — Університет Піттсбурга). Працював в банківській установі «Томас Меллон і Сини», став її співвласником. В подальшому установа переросла в кредитно-фінансовий центр, в 1902 р. став його президентом. Очолював кілька фінансових і промислових корпорацій (вугледобувних, нафтових, алюмінієвих), заснував місто Донора (Пенсильванія) і збудував в ньому сталеливарний завод.
Серед головних досягнень на посту міністра фінансів — погашення європейських боргів і зниження державного боргу США.
Покинув пост міністра через обвинувачення в несплаті податків.
Філантроп і меценат
В 1913 році виступив одним із співзасновників Інституту індустріальних досліджень, який в подальшому був об'єднаний з Технологічним інститутом Карнеґі в Університет Карнегі-Меллона.
Субсидував будівництво Вашингтонської Національної галереї мистецтв (нині — Національна галерея мистецтв США), в якому і зберігається зібрана ним художня колекція, яку він передав американському народу. Значна частина картин зібрання була придбана в СРСР у 1928-1931 рр. під час розпродажу шедеврів Ленінградського Державного Ермітажу. Серед придбань — картини Гальнса, Рубенса, Рембрандта, ван Дейка, Рафаеля Санті, Тиціана.
Примітки
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ RKDartists
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
Посилання
- Меллон Уильям Эндрю [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)