Еріх Фрід

Еріх Фрід
нім. Erich Fried Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 травня 1921(1921-05-06)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Перша австрійська республіка[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 листопада 1988(1988-11-22)[1][2][…] (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКенсал-Грін Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія[4]
 Австрія[4]
 Німеччина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, перекладач, поет, есеїст, журналіст, лібретист Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпоезія і есей Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНімецька академія мови і поезії Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяатеїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зCatherine Boswell Friedd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди

Премія Георга Бюхнера (1987)

Золотий знак «За заслуги перед містом Віднем»d (1985)

літературна премія міста Бременаd (1983)

медаль Карла фон Осецькогоd (1986)

Österreichischer Kunstpreis für Literaturd (1972)

Літературна премія міста Відень (1980)

CMNS: Еріх Фрід у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Цитата Фріда на Берлінському мурі (малюнок Елізи Будінської). Напис означає: «Хто хоче, аби світ залишився таким, яким він є, той не хоче, аби світ залишився взагалі.»

Е́ріх Фрід (нім. Erich Fried; 6 травня 1921, Відень — 22 листопада 1988, Баден-Баден) — австрійський поет єврейського походження, відомий своїми політичнотематичними поезіями. Він був також радіоведучим, перекладачем та есеїстом.

Народився у Відні; його батька замучили гестапівці 1938 року. Того ж року емігрував до Англії. 1949 набув британське підданство (1982 року відновив австрійське громадянство). У 1952-68 роках працював на Бі-Бі-Сі. Помер у німецькому Баден-Бадені; похований на кладовищі Кенсал-Грін у Лондоні.

Праці

  • Drei Gebete aus London, 1945
  • Ein Soldat und ein Mädchen, 1960
  • Reich der Steine, 1963
  • Warngedichte, 1964
  • Überlegungen, 1964
  • Kinder und Narren, 1965
  • und Vietnam und, 1966
  • Anfechtungen, 1967
  • Die Beine der größeren Lügen, 1969
  • Poesiealbum, 1969
  • Unter Nebenfeinden, 1970
  • Die Freiheit den Mund aufzumachen, 1972
  • Höre Israel, 1974
  • So kam ich unter die Deutschen, 1977
  • 100 Gedichte ohne Vaterland, 1978
  • Liebesgedichte, 1979
  • Es ist was es ist, 1983
  • Um Klarheit, 1985
  • Mitunter sogar Lachen, 1986

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118703145 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б в г д е Catalog of the German National Library

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еріх Фрід

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.