Етта Джеймс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гокінс.
Етта Джеймс
англ. Etta James Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яангл. Jamesetta Hawkins Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження25 січня 1938(1938-01-25)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЛос-Анджелес, Каліфорнія, США[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті20 січня 2012(2012-01-20)[1][2][…] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіРіверсайд, Каліфорнія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертілейкоз Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняІнглвуд-Парк Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1954
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьафроамериканці[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка
ОсвітаJefferson High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосконтральто Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара і вокал[d][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриблюз, R&B, джаз, соул, госпел, рок-н-рол
ПсевдонімиEtta James Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиArgo, RCA
Нагороди
ДітиDonto Jamesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Джемісетта Гокінс (англ. Jamesetta Hawkins; 25 січня 1938(19380125) — 20 січня 2012), відома як Етта Джеймс (англ. Etta James) — американська блюзова та R&B співачка. Входить до списку 100 великих артистів всіх часів.[7] Трикратна володарка премії «Ґреммі», лауреатка спеціальної премії Американської академії звукозапису за досягнення всього життя (2003). Удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави.

Біографія

Джемісетта Гокінс народилася 25 січня 1938 року в Лос-Анджелесі. Її матері, афроамериканці Дороті Гокінс, на той момент було всього 14 років. Батько залишився невідомий, хоча сама Дороті стверджувала, що ним був знаменитий більярдист Рудольф Вандерон.

Уже у 5 років Гокінс почала співати у церковному хорі Лос-анджелеської баптистської церкви. Там же її навчанням співу зайнявся директор церковного хору Джеймс Ерл Хайнс.

1950 року вона з матір'ю переїхала до Сан-Франциско, де незабаром разом з двома дівчатками зі школи створила музичне тріо. Їх виступи не залишилися непоміченими, і 1952 року вони потрапили на прослуховування до керівника джаз-оркестру Джонні Отісу. Отісу сподобався їх спів і Етта Джеймс, проти бажання своєї матері, разом з гуртом поїхала до Лос-Анджелеса для запису їх пісень. Отіс також придумав назву для їх гурту — «The Peaches» («Персики»). 1955 року тріо виконало пісню «The Wallflower», яка стала хітом № 1 на чартах R&B. Незабаром після цього успіху Етта Джеймс пішла з тріо і зайнялася сольною кар'єрою. До кінця 1950-х вона випустила ряд синглів, завдяки яким привернула до себе увагу музичних продюсерів.

1960 року Етта Джеймс підписала контракт з компанією «Chess Records», і через рік випустила свій дебютний альбом «At Last!», три сингли з якого «At Last», «Don 't Cry, Baby» і «Trust in Me» одразу ж потрапили до Тор 10 соул-чарта.

Її альбом 1963 «Etta James Rock's the House» також багато у чому допоміг розвитку її кар'єри, досягнувши висот в американському білборді. До середини десятиліття Етта Джеймс стала однією з найуспішніших виконавиць R&B. 1967 року вона випустила альбом «Tell Mama», який зайняв високі позиції у чартах R&B, а через час був визнаний класикою жанру. Весь цей час співачка продовжувала працювати з «Chess Records», записуючи нові альбоми. Поступово у її репертуарі, крім звичних R&B і блюзу, стали з'являтися рок-композиції.

Ета Джеймс 1990 року

З кінця 1970-х і до середини 1980-х у кар'єрі Етти Джеймс спостерігається невеликий застій. Співачка стала вживати наркотики, кілька разів кидала їх, а потім все починалося заново. Хоча вона все ще випускала альбоми, вони швидше за все були жалюгідною пародією на її успішну творчість у 1960-ті.[8]

З середини 1980-х Етта Джеймс почала повертатися у музику. Яскравим прикладом став її альбом 1988 року «Seven Year Itch». У 1990-ті вона продовжувала випускати нові альбоми, які сильно змінилися за стилями та жанрами. У неї з'являється багато джазових і соул-композицій.

До кінця 1990-х в Етти Джеймс виникли проблеми зі здоров'ям. Вона сильно набрала вагу, з'явилися проблеми з коліном, стала менш рухливою та часто користувалася інвалідним кріслом. 2003 року перенесла операцію з метою зниження ваги (шлункове шунтування), внаслідок якої схудла зі 180 до 75 кг і знову змогла виступати.

2003 року у неї з'явилася зірка на Голлівудській алеї слави. 2004 року, згідно з журналом «Rolling Stone», вона посіла 62 місце у списку 100 великих артистів всіх часів.[7] За роки своєї музичної кар'єри співачка тричі ставала володаркою премії «Ґреммі», а 2003 року їй була вручена спеціальна премія Американської академії звукозапису за досягнення всього життя.

2008 року Бейонсе виконала роль Етти Джеймс у фільмі «Кадиллак Рекордс».

У січні 2010 року Ета Джеймс була госпіталізована з інфекційним захворюванням, викликаним метіціллінрезістентним стафілококом. Тоді ж її син Джеймс повідомив, що 2009 року у неї була діагностована хвороба Альцгеймера.[9]

Етта Джеймс не з'являлася на публіці з січня 2010 року, а 14 січня 2011 їй діагностована лейкемія. Її чоловік Артіс Міллс, що прожив з нею понад 40 років, намагається відсудити право на розпорядження майном (понад 1 мільйона доларів), яке Етта Джеймс в лютому 2008 року довірила своїм синам Джеймсу і Саметто, а також Крісті, дружині Джеймса.[10] У листопаді 2011 року у світ вийшов останній альбом співачки «The Dreamer». Співачка померла від лейкемії 20 січня 2012 в каліфорнійському місті Ріверсайд у віці 73 років.[11][12]

Дискографія

Рік Альбом R&B альбоми в США Поп-альбоми в США Топ-блюз альбоми
1961 At Last! — #68 -
1962 Second time around — — -
1963 Etta James Top Ten — #117 -
1964 Etta James Rocks the House — #96 -
1968 Tell Mama #21 #82 -
1973 Etta James #41 #154 -
1974 Come a Little Closer #47 — -
1997 Her Best — — #13
1997 Love's Been Rough on Me — — #6
1998 12 Songs of Christmas — — #5
1998 Life, Love and the Blues — — #3
1999 The Best of Etta James: 20th Century Masters — — #3
1999 The Heart of a Woman — — #4
2006 The Definitive Collection — — #1
2006 All the Way — — -
2011 The Dreamer — — -

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119377217 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
  6. ↑ Montreux Jazz Festival Database
  7. ↑ а б The Immortals: The First Fifty. Rolling Stone Issue 946. Rolling Stone. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 13 січня 2014.
  8. ↑ Биография Этты Джеймс на muslib.ru[недоступне посилання з липня 2019]
  9. ↑ Hospitalized Etta James battling Alzheimer's, infection, son says. CNN. 30 січня 2010. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.
  10. ↑ US blues singer Etta James treated for leukaemia. BBC. 14 січня 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 13 січня 2014.
  11. ↑ Singing legend Etta James dies at 73. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.
  12. ↑ Lenta.ru: Музика: Померла R&B-співачка Ета Джеймс. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ета Джеймс