Задарів
село Задарів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Монастириська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060310140041521 |
Облікова картка | Задарів |
Основні дані | |
Перша згадка | 1392 р. |
Населення | 1154 |
Територія | 3,449 км² |
Густота населення | 334,59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48340 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°3′36″ пн. ш. 25°2′34″ сх. д. / 49.06000° пн. ш. 25.04278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
219 м[1] |
Водойми | р.Золота Липа |
Відстань до районного центру |
14 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції |
32 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Вебсторінка | http://zadariv.at.ua/ |
Карта | |
Мапа | |
|
Зада́рів — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване в долині на річці Золота Липа. До 2020 року адміністративний центр Задарівської сільської ради, якій також було підпорядковано село Сеньків.
До Задарова приєднано хутір Підмонастир (Монастирок).
Населення — 1154 особи (2003)[2].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[3]
Історія
Перша згадка про село — до 1392 року (цей рік тривалий час вважався датою смерті власника чи посідача Задарова — польського шляхтича Міхала Абданка з Бучача.[4]).
Перша писемна згадка про село — 1437 р.[5]
Поблизу Задарова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької, голіградської та черняхівської культур, римські монети перших століть нашої ери.
У XVI ст. було засновано монастир отців Василіян. До наших днів не зберігся.
У селі свого часу діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», Народний дім, кооперативи, аматорський театральний гурток, хор.
На хуторі Підмонастир — читальня імені Маркіяна Шашкевича.
Впродовж 1942–1945 рр. у Задарові було знищено 13 осіб; це зокрема:
- Микола Батіг (1906–1944), Ганна (1904–1944) та Степан (1926–1943) Жилаві, Іван (1913–1943) і Петро (1890–1944) Кришталі, Василь Кашуба (1927–1945), Микола Магухняк (1928–1944), Ганна (1915–1942) і Михайло (1906–1945) Пулики, Іван Рожаловський (1929–1945), Михайло Сенюк (1902–1944), Степан Штикований (1922–1944), Степан Шмирко (1915–1945).
В УПА вступило 35 осіб, загинуло 19. У Марківському лісі під час бою сотні “Тура” у вересні 1944 р. загинуло 4 уродженці с. Задарів
Під час повені 1957 р. частина села була затоплена.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[6].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610698, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 688 виборців, явка 59,01%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 24,07%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 21,59%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 14,89%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 34,61%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 24,43%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,01%[8].
Пам'ятки
- кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці (1886, архітектор Густав Бізанц)
- церква-каплиця XVI ст.
- капличка — спочатку дерев'яна, після перебудови 1997 р. — мурована.
Пам'ятники
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990)
- насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
- пам'ятник односельцям, полеглим у Другій світовій війні (1967)
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 5 закладів торгівлі, цегельний завод.
Відомі люди
Народилися
- Михайло Плиска — громадський діяч, посол до Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР (1918—1919), співзасновник читалень «Просвіти» та кооперативи «Сила».
Див. також
Галерея
Примітки
- ↑ Прогноз погоди в с. Задарів (Тернопільська область). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Грицина Д., Уніят В. Задарів… — С. 598.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Jerzy Sperka. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 297. (пол.)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 27. — № 233 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
Джерела
- Грицина Д., Уніят В. Задарів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 598. — ISBN 966-528-197-6.
- Zadarów, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 219. (пол.) — S. 219. (пол.)
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |