Захисник у кримінальному процесі

Захисник у кримінальному процесі — це адвокат[1], що здійснює захист підозрюваного (обвинуваченого), засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію)[2].

Захисник користується процесуальними правами особи, яку він захищає, крім окремо встановлених випадків.

Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.[3]

Захисник має право брати участь у проведенні допиту, та/або інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до́ першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту — такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані виконувати законні вимоги захисника.

Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

  1. свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю;
  2. ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його[2].

Кримінальним процесуальним кодексом України також встановлюються права та обов'язки захисника, правила його залучення до процесу, випадки, коли його участь є обов'язковою, гарантії його діяльності тощо.

Поняття «захисник» відмежовується від поняття «законний представник». Останнім можуть бути батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності — опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний[4].

Див. також

Примітки

  1. 24 листопада 2011 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі «Загородній проти України»[недоступне посилання з червня 2019], яким встановлено, що недопуск в кримінальному процесі як захисника підсудного «фахівця в галузі права», який не має адвокатського свідоцтва, є порушенням права на справедливий суд, передбаченого пунктами 1 і 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
    Див. також Рішення Конституційного Суду України у справі про право вільного вибору захисника [Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  2. а б Стаття 45 Кримінального процесуального кодексу України. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.
  3. Стаття 46, п. 5. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  4. Стаття 44 Кримінального процесуального кодексу України. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 4 листопада 2012.

Посилання

Джерела

  • Судові та правоохоронні органи України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. — К.: МАУП, 2004. — 272 с.
  • Варфоломеева Т. В. Защита в уголовном судопроизводстве. — К., 1998.
  • Оверчук С.В. Обмеження права вибору захисника у світлі європейських стандартів / Сергій Оверчук // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2016. – № 2(14) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2016/n2/16osvsys.pdf [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  • Стецовский Ю. И. Уголовно-процессуальная деятельность защитника. — М., 1982.
  • Гловацький, І. Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. Навч. посібник. — К.: Атіка, 2003.
  • Freedman, Monroe H. Professional responsibility of the criminal defense lawyer: The three hardest questions. — Mich. L. Rev. 64 (1965): 1469.
  • Старенький О. С. Кримінальні процесуальні гарантії захисника як суб’єкта доказування у досудовому розслідуванні: теорія та практика: монографія / О. С. Старенький; за загал. ред. д. ю.н., проф. М. А. Погорецького. – К.: Алерта, 2016. – 336 с.
  • Тертишник В. М., Одинцова І. М. Правнича допомога та захист в кримінальному процесі: концепти та колізії правових реформ. Наше право. 2017. № 4. С. 164-171.
  • Тертишник В. М. Правнича допомога та захист у кримінальному процесі: Підручник / За заг. ред.  д.ю.н., академіка НАН України Ю. С. Шемшученко. Київ: Алерта, 2018. 480 с.
  • Яновська О. Г. Кримінальне провадження. Процесуальні документи захисту: навч. посіб. / О. Г. Яновська, Л. Л. Лазебний. – К. : Прецедент, 2013. – 160 с.