Золтан Латинович
|Примітки=
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Латинович .
Золтан Латинович (угор. Latinovits Zoltán ; 9 вересня 1931 , Будапешт — 4 червня 1976 , Балатонсемеш) — угорський актор театру і кіно.
Життя і творчість
Народився в заможній столичній сім'ї.
Батьки розлучилися незабаром після народження сина.
Отримав архітектурну освіту, займався живописом, взагалі був широко обдарованим і освіченою людиною.
Дебютував в кіно в 1959 .
Знімався у найбільших вітчизняних і європейських кінорежисерів (Хуан Антоніо Бардем, Міклош Янчо , Золтан Хусарік, Андраш Ковач, Золтан Фабрі Золтан Фабрі).
На рубежі 1960 -1970-х був найпопулярнішим кіноактором Угорщини .
Відомий також виконанням віршів Ендре Аді і Аттіли Йожефа .
Загинув під колесами поїзду на станції Балатонсемеш при нез'ясованих обставинах. Є різні свідоцтва, в тому числі такі що це був нещасний випадок. Але оскільки поет Аттіла Йожеф , образ якого Латинович втілив у кіно, кінчив життя самогубством кинувшись під поїзд у 1937 у цій же місцевості, а сам Латинович останній час страждав депресією, смерть Золтана Латиновича діагностували як «самогубство». Кілька поетів, серед яких найбільш відомий Дюла Йєш, присвятили Латиновичу прощальні вірші.
Вибрана фільмографія
1962 — «Спадщина скарбника Стамбула» — Тодор Крістіан
1963 — «Фото Габера» — Ґабор Чакі
1965 — «Без надії» — Імре Веселька
1965 — «Перстень з русалкою» — Кальман Борші
1965 — «Світло за шторами» — Ґабор Тот
1967 — «Холодні дні»
1967 — «Угорський набоб» — Рудольф
1967 — «Доля Золтана Карпаті» — Рудольф
1967 — «Зорі та солдати» — Миклош Янчо
1967 — "Тиша і крик Миклош&" — Янчо
1968 — «Зірки Еґера» — Імре Варшані
1969 — «Професор злочинного світу» — Красунчик
1971 — «Синдбад» — Золтан Хусарік — Синдбад
1971 — «Королева чардашу»
1974 — «Незавершена фраза»
1976 — «П'ята печать»
Нагороди
1966 — Премія імені Марі Ясаі
1970 — Премія імені Бели Балажа
1975 — Заслужений артист УНР[перевірити ]
1990 — Премія імені Кошута (посмертно)
Цікаві факти
Єдиноутробний брат актора Іштвана Буйтора і композитора і рок-музиканта Кароя Френрейса
Його мати, Каталіна Гундель, прожила 100 років і померла в 2010 , переживши двох синів, Золтана Латинович і Іштвана Буйтора.
Джерела
Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич — Москва, «Советская энциклопедия», 1987. — с. 228—229
Якубович О., Золтан Латинович, в сборнике Актёры зарубежного кино. Выпуск 9. — М., 1975. — с. 125—143
Hegyi B. Latinovits: legenda, valóság, emlékezet. Budapest: Gondolat, 1983
Ablonczy L. Latinovits Zoltán tekintete: dokumentumok, tűnődések, beszélgetések. Budapest: Minerva, 1987
Szigethy G. Latinovits: jelenetek egy színész életéből. Budapest: Gabo Kiadó, 1999
Посилання
Примітки
1950-і
1960-і
1970-і
1980-і
1990-і
2000-і
2010-і
2020-і
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
The article is a derivative under the Creative Commons Attribution-ShareAlike License .
A link to the original article can be found here and attribution parties here
By using this site, you agree to the Terms of Use . Gpedia ® is a registered trademark of the Cyberajah Pty Ltd