Зорі спектрального класу B

Відносний розмір зірок класу B з іншими зірками головної послідовності
Власні рухи зір спектрального класу B та A навколо апексу (ліворуч) та антиапексу (праворуч) за -/+ 200 000 років
3-вимірне зображення (для червоно-зелених чи червоно-синіх окулярів) власного руху зір

Зо́рі спектра́льного кла́су B є голубими зорями досить великої яскравості. Їхні спектри містять лінії нейтрального гелію, які досягають максимуму своєї інтенсивності в районі підкласу B2. В їхніх спектрах також присутні лінії водню, які сягають середньої інтенсивності (у порівнянні з класом А), лінії іонізованих металів, включаючи Mg II та Si II.

Зорі головної послідовності класу B

Зорі головної послідовності спектрального класу BV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 2–16 мас Сонця, а ефективні температури становлять 10000–30000 K.[1]

Всередньому, одна з 800 зір головної послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу B.[2]

Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу B

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[3] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

Клас B-V V-R b-y MV BC Teff, °K R/RΟ log g M/MΟ Vsin(i),
км/сек.
B0 -0.29 -0.13 - -3.3 -3.34 31000 7.2 4.0 17.0 289
B1 -0.26 -0.11 - -2.9 -2.60 24100 5.3 4.1 10.7 287
B2 -0.24 -0.10 -0.09 -2.5 -2.20 21080 4.7 4.1 8.3 284
B3 -0.21 -0.08 -0.08 -2.0 -1.69 18000 3.5 4.2 6.3 281
B4 -0.18 -0.07 -0.08 -1.5 -1.29 15870 3.0 4.2 5.0 278
B5 -0.16 -0.06 -0.07 -1.1 -1.08 14720 2.9 4.2 4.3 275
B8 -0.10 -0.02 -0.04 0.0 -0.60 11950 2.3 4.3 3.0 264

Представники

Наприклад: Спіка B, найяскравіші зорі Плеяд, VV Цефей B, Алголь A[4], гіпершвидкісна зоря HE 0437-5439.


Хімічно пекулярні зорі класу B

Приклади: HD236471 (B5), Альферац (B8), Майя, HD315 (B9)

OB асоціації

Загалом O та B зорі є досить масивними об'єктами з потужним випромінюванням світла (енергії) в навколишній простір, тому час їхнього перебування (життя) на головній послідовності є порівняно коротким (порівнюючи з Сонцем). За цей час вони не встигають переміститися далеко від областей свого народження за рахунок власного руху. Відповідно, ці зорі показують тенденцію групуватися разом у просторі й утворюють так звані OB асоціації, які пов'язані з гігантськими молекулярними хмарами міжзоряного газу. Наприклад, OB1 асоціація в Оріоні займає значну частину спірального рукава нашої галактики й містить багато яскравих зір видимих в сузір'ї Оріона.

Субгіганти спектрального класу B

Приклади: Спіка А, Беллатрикс

Гіганти спектрального класу B

Спектр зорі спектрального класу B2 II
Приклади: 20 Тельця

Надгіганти спектрального класу B

Приклади:

Яскраві надгіганти спектрального класу B

Приклади: Рігель

Див. також

Примітки

  1. ↑ Habets, G. M. H. J.; Heintze, J. R. W. (November 1981). Empirical bolometric corrections for the main-sequence. Astronomy and Astrophysics Supplement. 46: 193—237. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 21 вересня 2009. , Tables VII and VIII.
  2. ↑ LeDrew, G.; The Real Starry Sky [Архівовано 14 грудня 2015 у Wayback Machine.], Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33. Примітка: Таблиця 2 містить помилку й відповідно у статті одна зоря спектрального класу B припадає на 824 зорі Головної Послідовності.
  3. ↑ David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005
  4. ↑ SIMBAD, entries on Regulus [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] and Algol A [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.], accessed June 19, 2007.

Посилання