Йозеф Тербофен

Йозеф Тербофен
нім. Josef Terboven
Ім'я при народженні	нім. Josef Antonius Heinrich Terboven
Народився	23 травня 1898(1898-05-23)[1][2][3] Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	8 травня 1945(1945-05-08)[1][2] (46 років) Skaugumd, Аскер, Акерсгус, Норвегія ·динаміт
Країна	Німеччина
Діяльність	політик
Alma mater	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СА
Посада	депутат Рейхстагу Веймарської республікиd, депутат рейхстагу Третього рейхуd і Reichkommisar for the occupied Norwegian territoriesd
Військове звання	обергруппенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
IMDb	ID 5231564
Медіафайли у Вікісховищі

Йозеф Антон Юліус Тербофен (нім. Josef Antonius Heinrich Terboven; 23 травня 1898, Ессен, Німецька імперія — 8 травня 1945, замок Скаугум, Осло, Норвегія) — німецький державний діяч, обергруппенфюрер СА (1936).

Після закінчення Вищої реальної школи в Гамбольті в 1915 році, вступив добровольцем до армії. Учасник Першої світової війни, лейтенант. Демобілізований в 1918 році.

В 1923-1925 роках працював в банку, в 1923 році вступив в НСДАП.

З 1925 року - на партійній роботі. Керував ортсгруппою в Ессені. Одночасно був керівником СА Ессена. А з 1927 року керував уже всією партійною організацією району Ессен. В 1928 році призначений гауляйтером Ессена.

З 14 вересня 1930 року - народний депутат Рейхстагу від Західного Дюссельдорфа, з липня 1933 року - прусський державний радник. Вважався одним з найбільш фанатичних прихильників Гітлера. Напередодні «Ночі довгих ножів» 1934 року Адольф Гітлер вирушив на весілля Тербофена в Ессен, призначене на 28 червня 1934 року, що було кроком з підготовки знищення вищого керівництва СА. Один з головних керівників подій «Ночі».

З 5 лютого 1935 року - обер-президент Рейнської провінції. З вересня 1939 року, після початку Другої світової війни, призначений імперським комісаром оборони VI військового округу, а з 1942 року - і всього Ессена.

19 квітня 1940 року призначений Імперським комісаром Норвегії. Спільно з вищим керівником СС і поліції Норвегії Вільгельмом Редісом займався організацією каральних акцій проти мирного населення і партизан Норвегії.

Після висадки союзницьких військ у Норвегії в 1945 році, побоюючись арешту, покінчив життя самогубством, підірвавшись гранатою разом з Редісом.

• Залізний хрест
  • 2-го класу (24 вересня 1916)
  • 1-го класу (вересня 1918)

• Почесний кут старих бійців (лютий 1934)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Золотий партійний знак НСДАП (27 квітня 1945)
• Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям (15 січня 1938)
• Медаль «За вислугу років в НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)

• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу
  • 1-го класу (15 вересня 1940)
  • 2-го класу з мечами
  • 1-го класу з мечами

1. ↑ ^{а б в} Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
   d:Track:Q746368d:Track:Q1563206d:Track:Q266603
2. ↑ ^{а б в} TracesOfWar
   d:Track:Q98839586
3. ↑ Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683
4. ↑ Terboven, Josef Antonius Heinrich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.

• Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь. — М.: Вече, 2000. — С. 358—359. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.

• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: АСТ; Астрель, 2002. — С. 593—595. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (АСТ); 5-271-05091-2 (Астрель).

• Залесский К. А. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 506—507. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.