Кайзерслаутерн

*— сусідні нас. пункти*
Кайзерслаутерн; нім. Kaiserslautern
Герб Кайзерслаутерна	прапор
	Основні дані
	49°26′41″ пн. ш. 7°46′08″ сх. д. / 49.44472° пн. ш. 7.76889° сх. д.Координати: 49°26′41″ пн. ш. 7°46′08″ сх. д. / 49.44472° пн. ш. 7.76889° сх. д.
Країна	Німеччина
Регіон	Рейнланд-Пфальц
Столиця для	Кайзерслаутерн (rural district of Rhineland-Palatinate)
	Кайзерслаутерн, Бад-Дюркгайм ?
Поділ	Einsiedlerhofd, Morlauternd, Erlenbachd, Mölschbachd, Dansenbergd, Hoheneckend, Siegelbachd, Erfenbachd, Erzhütten-Wiesenthalerhofd;
Засновано	9 століття
Площа	139,72 км²
Населення	99 662
Висота НРМ	251 м
Міста-побратими	Давенпорт (10 червня 1960), Дузі[d] (1967), Сен-Кантен (1967), Ньюгем (1974), Район Бункьо (1988), Бранденбург-на-Гафелі (1988), Плевен (18 вересня 1999), Колумбія (2000), Сількеборг (2000), Гімарайнш (24 червня 2000), Баня-Лука (2003), Іврі-сюр-Сен
Телефонний код	(+49) 06301 і 0631
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Номери автомобілів	KL
GeoNames	3247900
OSM	r62652 ·R
Поштові індекси	67655–67663
	Міська влада
Адреса	Willy-Brandt-Platz 1 67653 Kaiserslautern
Мер міста	Klaus Weicheld
Вебсайт	www.kaiserslautern.de
	Мапа
	<img src="https://maps.wikimedia.org/img/osm-intl,10,49.444722222222,7.7688888888889,260x260.png?lang=uk" width="260" height="260" decoding="async" srcset="https://maps.wikimedia.org/img/osm-intl,10,49.444722222222,7.7688888888889,260x260@2x.png?lang=uk 2x" alt="Мапа">
	Кайзерслаутерн у Вікісховищі

Кайзерсла́утерн (нім. Kaiserslautern) — місто на заході Німеччини, на річці Лаутер, земля Рейнланд-Пфальц. Населення міста становить 99 662 осіб (станом на 31 грудня 2020^[5]). Виникло в IX столітті як королівська резиденція.

Також місто знамените своїм університетом і промисловістю. Футбольна команда «Кайзерслаутерн», за котру виступав Фріц Вальтер, — неодноразовий чемпіон Німеччини, причому це найменше за населенням місто, чий футбольний клуб ставав чемпіоном Німеччини.

Місто і цікаві місця

На сьогодні Кайзерслаутерн — сучасний центр інформаційних і комунікаційних технологій, і, одночасно з цим, широко відомий університетом, технічним коледжем і багатьма дослідними інститутами, розташованими по всьому місту.

Палатинська галерея, датована 1874 р., пропонує до огляду живопис і скульптуру періоду з XIX століття по сьогоднішній день.

Будівля міської адміністрації (нім. Rathaus Kaiserslautern) — одна із найвищих споруд округу, розташована в самому центрі міста. Із бара і кав'ярні на верхньому поверсі відкривається панорамний вид на місто і навколишні сільські передмістя. Наразі найвищий будинок в місті — Маріенкірхе, будинок католицької церкви. Телевізійна башта, що є найвищою нежилою спорудою, могла б стати найвищою спорудою міста, проте, вона знаходиться не в Кайзерслаутерні, а в південно-західному передмісті міста — Дансенбергу.

Історія

Друга світова війна і після неї

Під час Другої світової війни понад 60 процентів міста Кайзерслаутерн було знищено в результаті бомбардувань авіації союзників.

Відновлення економіки почалося в 1952 році, коли створення великого гарнізону американських військ призвело до росту фінансово-економічного рівня регіону.

Політика

Керівники міста

1789—1800: Людвіг Шоффер (Ludwig Schoefer)
1811—1813: Шарль Август Люффт (Charles Auguste Lufft)
1814—1826: Даніель Хуммель (Daniel Hummel), із них 1814—1817 керував з титулом «обербюргермайстер»
1826—1834: Карл Шпет (Carl Spaeth)
1835—1850: Адам Вебер (Adam Weber)
1850—1852: Валентин Якоб (Valentin Jacob)
1852—1853: Карл Орт (Carl Orth)
1853—1857: Адріан Плетш (Adrian Pletsch)
1858—1864: Філіпп Хак (Philipp Hack)
1864—1869: Жан (Іоганн) Гельберт (Jean (Johann) Gelbert)
1870—1874: Карл Холе (Carl Hohle)
1875—1883: Луі (Людвіг) Гьорг (Louis (Ludwig) Goerg)
1883—1884: Йозе фон Ноймаєр (Jose von Neumayer)
1885—1889: Карл Холе (Carl Hohle)
1890—1894: Йозе фон Ноймаєр (Jose von Neumayer)
1895—1905: Доктор медицини Теодор Орт (Dr. med. Theodor Orth)
1906—1918: Ханс Кюфнер (Hans Küfner)
1918—1932: Франц Ксав'єр Бауманн (Franz Xaver Baumann)
1932—1938: Ханс Вайсброд (Hans Weisbrod)
1938—1945: Ріхард Імбт (Richard Imbt)
1945—1956: Алекс Мюллер (Alex Müller)
1956—1967: Вальтер Зоммер (Walter Sommer)
1967—1979: Ханс Юнг (Hans Jung)
1979—1989: Тео Вондано (Theo Vondano)
1989—1999: Герхард Піонтек (Gerhard Piontek)
з 1999: Бернгард Дойбуг (Bernhard J. Deubig)