Кальман Кандо
Кальман Кандо | |
---|---|
угор. Kandó Kálmán ![]() | |
![]() | |
Народився | 10 липня 1869[1] ![]() Пешт, Пешт, Угорщина ![]() |
Помер | 13 січня 1931[2] (61 рік) ![]() Будапешт, Угорське королівство[3] ![]() |
Поховання | Керепеші ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | інженер-механік, винахідник, railway engineer ![]() |
Alma mater | Будапештський університет технології та економіки (1892) ![]() |
Членство | Угорська академія наук ![]() |
Брати, сестри | László Kandód ![]() |
Родичі | Kálmán Kandód ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a3/RA_361_Ganz_Valtellina.jpg/300px-RA_361_Ganz_Valtellina.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d4/Kando_mozdony.jpg/300px-Kando_mozdony.jpg)
Кальман Кандо фон Егерфармош унд Стрегова (угор. Kandó Kálmán von Egerfarmos und Sztregova; 1869–1931) — угорський інженер і учений-електротехнік; піонер у розробці електричної тяги; член-кореспондент Угорської академії наук (1927)[4].
Біографія
Народився 10 липня 1869 року в Пешті.
Спочатку навчався в гімназії Budapest-Fasori Evangélikus Gimnázium. Потім закінчив Будапештський технічний університет, де отримав диплом в галузі машинобудування. Протягом одного року служив волонтером у Військово-морських силах Австро-Угорщини. Після цього працював інженером у Франції, проектуючи і розробляючи асинхронні двигуни, винайдені Ніколою Тесла.
У 1894 році Кандо розробив трифазні високовольтні двигун і генератор змінного струму для електровоза, ставши відомим як «батько електропоїзда». В Угорщині почалася електрифікація залізниць з електровозами, двигуни яких виготовлялися на заводі Ganz в Будапешті. Між 1896 і 1898 роками двигуни Кандо, потужність яких становила 37 к.с. були вперше застосовані у трамваях французького міста Евіан-ле-Бен. Після цього його досягнення стали використовуватися в інших країнах Європи — Італії та Англії. Італійська залізнична лінія Вальтелліна (італ. Valtellina) була електрифікована в 1902 році і стала першою електрифікованою магістральною залізничною лінією в Європі. У 1926 році двигуни постійного струму напругою 1,5 кВ розробки Кандо використовувалися на лінії Париж-Орлеан.
В кінці життя винахідник повернувся в Будапешт, де працював на заводі Ganz, ставши там керуючим директором.
Помер 13 січня 1931 року в Будапешті. Кавалер ордена Корони Італії, почесний доктор Будапештського технічного університету.
Принципи роботи сучасних електровозів на змінному струмі в даний час залишилися такими ж, як їх придумав цей угорський вчений.
Пам'ять
![]() | |
---|---|
![]() |
Поштова марка 1948 року |
![]() |
Поштова марка 1968 року |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/KandoKalman_AK.jpg/160px-KandoKalman_AK.jpg)
- В Угорщині та Італії Кальману Кандо встановлені пам'ятні дошки.
- В Угорщині йому встановлено пам'ятник.
- Поштою Угорщини у 1948 і 1968 роках були випущені поштові марки[5], присвячені винахіднику.[6]
- Пам'ятні дошки
-
на вокзалі Будапешт-Східний
Див. також
Примітки
- ↑ https://pantheon.world/profile/person/Kálmán_Kandó
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ ідентифікатор PIM
- ↑ Кандо Кальман. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ Kálmán Kandó [Архівовано 26 лютого 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Почтовые марки. Венгрия. 1968. В память об электрификации железной дороги Хедьёшхалом-Захонь. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 3 травня 2019.
Посилання
- Kandó, Kálmán [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)