Кано Дзіґоро

Кано Дзіґоро
яп. 嘉納 治五郎
Народився 28 жовтня 1860(1860-10-28)[3]
Mikaged
Помер 4 травня 1938(1938-05-04)[1][2] (77 років)
Hikawa Marud, Yamashitachōd, Район Нака
·пневмонія
Поховання Yahashira Cemeteryd
Країна  Японія
Діяльність дзюдоїст, вихователь, професор, перекладач, політик
Alma mater Токійський університет[d], Toyo Universityd і Університет Нісегакуся
Вчителі Fukuda Hachinosuked
Відомі учні Tomita Tsunejirōd, Keiko Fukudad, Kotani Sumiyukid, Kyuzo Mifuned, Mitsuyo Maedad, Yoshitsugu Yamashitad, Sakujiro Yokoyamad і Томікі Кендзі
Знання мов японська[1] і англійська[4]
Заклад П'ята вища школаd, Tokyo Higher Normal Schoold, Gakushūind, Toyo Universityd, Перша вища школаd, Kobun Instituted і Кодокан
Членство Міжнародний олімпійський комітет і Japan Sport Associationd
Посада член Палати перів Японіїd
Рід Kanō zaibatsud
Родичі Nangō Shigemitsud, Nangō Jirōd, Saburo Nangod, Kunori Shirōd, Yanagi Narayoshid, Yanagi Sōetsud і Kōkō Takezoed
Діти (9) Risei Kanod
Нагороди
орден Вранішнього Сонця 1 класу орден Вранішнього Сонця 3 класу Order of the Sacred Treasure, 1st Class Order of the Sacred Treasure, 2nd Class Order of the Sacred Treasure, 3rd class Order of the Sacred Treasure, 4th class Order of the Sacred Treasure, 5th Class Order of the Sacred Treasure, 6th class

Asahi Prized (1935)

Дзіґоро Кано (яп. 嘉納 治五郎; 28 жовтня 1860 — 4 травня 1938) — засновник дзюдо, школи Кодокан.

Біографія

Кано народився у місті Мікаго, недалеко від Кіото. У 1871 році, коли Кано було 10 років, померла його мати та його родина переїхала до Токіо. У Кано були здібності до вивчення мов, і у віці 15 років він почав відвідувати школу іноземних мов у Токіо. У 1877 році Кано вступив до Токійського університету, де вивчав філософію і політичні науки.

В юності Кано був фізично слабким та не вирізнявся міцною статурою, що давало привід для знущань з боку його однолітків. Кано вирішив самостійно почати розвиватися й у 17 років почав займатися Дзюдзюцу у Рудзі Катагірі, у той час в Японії це був поширений вид боротьби. Надалі в основи технік дзюдо лягли елементи боротьби дзюдзюцу.

Дзюдо Кодокан

Розвиваючи кидкові техніки, Кано прийшов до думки реформувати дзю-дзюцу. Кано хотів за допомогою нової техніки, що базувалася на наукових спостереженнях, домогтися поєднання розуму та духу своїх учнів. Небезпечні техніки, що призводили до травмування, Кано виключив з програми, намагаючись створити новий, ефективний вид боротьби.

У 1881 році Кано закінчив Університет та незабаром обійняв посаду вчителя літератури у школі для дітей з привілейованих родин.

У лютому 1882 року Кано відкрив свій Додзьо та впровадив Кодокан Дзюдо. Із самого початку в Кано було дев'ятеро учнів та зала розміром на 12 татамі.

Нове мистецтво дзюдо почало поширюватися лише тоді, коли учні Кано у 1886 році зуміли перемогти 28 разів з 30 сутичок зі школою Дзю дзюцу. Решта боїв закінчилися нічиєю. У зв'язку з таким успіхом школа Дзюдо почала поширюватися по Японії дуже швидко. Дзюдо ввели до освітньої системи національної поліції й армії.

Кано вкладав багато змісту у дисципліну та був дуже суворим. З іншого боку, його учні не мусили платити за своє навчання та відкуповувалися рисом і чаєм. Він навіть надавав їм одяг для тренувань, який сам шив.

У 1891 році Кано одружився з Сумако.

У 1909 році став тренером Міжнародного олімпійського комітету.

У 1919 був призначений президентом Японської атлетичної організації.

У 1938 році, 4 травня, Кано помер від запалення легенів у віці 77 років, під час подорожі до Японії з Європи, де він успішно популяризував дзюдо.

Починаючи з 2011 року, 28 жовтня (день народження Дзіґоро Кано) щорічно відзначатиметься як Всесвітній день дзюдо.

Примітки

Посилання