Карл-Ернст Клаус

Карл-Ернст Клаус
нім. Karl Ernst Claus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 січня 1796(1796-01-22)
Дерпт, Російська імперія
Помер24 березня 1864(1864-03-24) (68 років)
Дерпт, Російська імперія
Похованняцвинтар Рааді Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
Національністьбалтійський німець
Діяльністьхімік, фармацевт, викладач університету, ботанік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДерптський університет
Галузьхімія, ботаніка
ЗакладКазанський університет
Науковий ступіньCandidate of Philosophyd[1] (1835) і магістр філософіїd[1] (1837)
Аспіранти, докторантиБутлеров Олександр Михайлович[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПетербурзька академія наук[3]
Прусська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:відкриття рутенію
ДітиQ123110575? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Демидовська премія

Карл-Ернст Клаус (рос. Карл Карлович Клаус, нім. Karl Karlowitsch Klaus; нар.22 січня 1796, Дерпт — пом. 24 березня 1864, Дерпт) — російський хімік, ботанік та фармацевт балтійського німецького походження, відомий своїм відкриттям рутенію[5]. Також відомий як один із перших учених, які застосували кількісні методи у ботаніці[6][7][8].

Життєпис

Походить з сім'ї балтійських німців.

Працював аптекарем у Санкт-Петербурзі та Казані.

У 1828 році приєднався як рисувальник до наукової експедиції на Урал. Він замальовував рослини і мінерали. З того часу навчається обробці металів, геології та цікавиться хімією металів.

З 1831 року працює асистентом хімічної лабораторії в Дерптському університеті (тепер Тартуський університет), де у 1830 Готфрід Озан опублікував свої перші дослідження про рутеній. Паралельно із роботою, здобуває там освіту і у 1837 році пише магістерську дисертацію.

У казанському університеті пише дисертацію на тему «Основи аналітичної фітохімії» (біохімії рослин).

У 1839 стає професором Казанського університету. Його науковою роботою стає хімія платинових металів. Розробляє хімічні методи добування платини із відходів платинового виробництва.

У 1845 йому вдається ізолювати найлегший метал платинової групи — рутеній (лат. Ruthenia — Рутенія = Русь)

Окремі публікації

  • Grundzüge der analytischen Phytocbemie. — Дерпт, 1837 (магістерська дисертація).
  • Beiträge zur näheren Kenntniss der Schwefelcyanmetalle. —1838.
  • Ueber das Verhalten des Camphers zu den Haloiden. —1841.
  • Ueber die Gegenwart des Wasserstoffes im Schwefelcyan.
  • Химические исследования остатков уральской платиновой руды и металла рутения // Учёные записки Казанского университета. — 1844.
  • Ueber den Platinrückstand // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1844, 1845.
  • Entdeckung eines neuen Metalls des Ruthenium // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die neuen Metalle, welche von prof. Osann in den Platinrückständen aufgefunden worden sind. // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Ueber die chemischen Verhältnisse des Rutheniums, verglichen mit denen des Iridiums // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1845.
  • Beiträge zur Chemie der Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber eine merkwürdige Steinart des mitt. Russlands // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1852.
  • Ueber das Verhalten des Iridiumchlorides zu dem Salpetersäuren Silberoxyde // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Ueber die Einwirkungen der schwefligen Säure und des schwefligsauren Kalis auf die Chloride und Doppelverbindungen einiger Platinmetalle // Bull. phys.-math. de l'Academie de S. P. B. — 1847.
  • Reise in die Steppen des südlichen Russlands, unternommen von Dr. Fr. Göbel in Begleitung der Herren Dr. C. Claus und A. Bergman. — Derpt, 1837—1838.(нім.)

Примітки

Джерела

  • Berthold Peter Anft у Neue Deutsche Biographie, Bd, 3, 1957, S 269f.(нім.)