У давньоєгипетських ієрогліфах, карту́ш (від фр. cartouche, буквально — «набій», «патрон») — це довгастий контур із горизонтальною лінією знизу, який вказує на те, що написаний в ньому текст є царськім іменем[1]. Картуш входить в ужиток на початку Четвертої династії за фараона Снофру. Давньоєгипетською картуш називався шену і, по суті, є збільшеним кільцем шен[en]. У демотичній писемності картуш виродився в пару дужок та вертикальну лінію.
З п'яти титульних імен фараонів у картуш обрамлялися тронне ім'я (преномен[en]) і власне ім'я (номен), що давалося при народженні[2].
Іноді в формі картушів виробляли амулети, що зображували імена фараонів, і клали їх до гробниць. Ці артефакти дуже важливі для археологів, аби визначати час поховань та їх приналежність[3]. У деякі періоди історії Єгипту на таких амулетах імена не зображалися зовсім, через побоювання того, що людина, яка поцупила картуш з іменем, може здобути владу над власником імені[4].
Термін картуш вперше застосували французькі солдати. Вони часто бачили цей символ на фараонівських руїнах і він їм нагадав паперову порохову гільзу[en] для дульнозарядної зброї (фр. cartouche.[5]
Як ієрогліф він позначав єгипетське слово "ім'я". У списку знаків Гардінера[en] від іде під номером V10.
Розділений наполовину цей знак іде в списку Гардінера під номером V11,
, і позначає
детермінатив для дій та іменників, маючи справу з предметами:
"ділити", "виключати"[6].
Ієрогліф картуш,
, у давньоєгипетській мові використовувався як
детермінатив šn-(sh)n, для "коло", або "кільце"-(як кільце шен або картуш). Пізніше його стали вживати для
rn, слово 'ім'я'
[7]. Це слово може також записуватись як "r" з "n", рот над водними брижами,
Галерея
-
Birth and throne cartouches of Pharaoh Seti I, from KV17 at the Valley of the Kings, Egypt. Neues Museum, Berlin
-
давньоєгипетський картуш
Тутмоса III,
Карнак (
Єгипет)
-
Картуш великого фараона
Тутанхамона (Небхеперура)
-
-
-
-
Картуш на статуї Рамсеса IV.
Британський музей
Примітки
- ↑
Hugh Chisholm, ред. (1911). Cartouche . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. (англ.)
- ↑ Allen, James Peter, Middle Egyptian: An Introduction to the Language and Culture of Hieroglyphs, Cambridge University Press 2000, p.65
- ↑ cf. Thomas Eric Peet[en], William Leonard Stevenson Loat, The Cemeteries of Abydos. Part 3. 1912–1913, Adamant Media Corporation, ISBN 1-4021-5715-0, p.23
- ↑ Alfred Wiedemann, Religion of the Ancient Egyptians, Adamant Media Corporation 2001, ISBN 1-4021-9366-1, pp.293-295
- ↑ White, Jon Manchip, Everyday Life in Ancient Egypt, Courier Dover 2002, p.175
- ↑ Betrò, 1995. Hieroglyphics: The Writings of Ancient Egypt, Cartouche, p. 195.
- ↑ Betrò, 1995, p. 195.