Квінт Лутацій Церкон

Квінт Лутацій Церкон
Народився274 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер236 до н. е.[1][2]
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Посадацензор Стародавнього Риму[2], давньоримський сенатор[d][3] і консул[3][2]
Батьконевідомо
Матиневідомо
Брати, сестриГай Лутацій Катул[2][1][1]

Квінт Лутацій Катул Церкон (285/282 — 235 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 241 року до н. е.

Життєпис

Походив з плебейського роду Лутаціїв. Син Гая Лутація Катула.

У 241 році до н. е. його було обрано консулом разом з Авлом Манлієм Торкватом Аттіком. Брав участь у завершенні Першої пунічної війни. Формально завершив бойові дії на Сицилії, уклавши остаточний мир на умовах, затверджених його братом Гаєм. Після цього слідкував на відходом карфагенян з Сицилії. Того ж року вирушив проти міста Фаліски, яке намагалося скинути владу Риму. Швидко переміг ворогів й отримав за це від сенату тріумф.

У 236 році до н. е. обрано цензором разом з Луцієм Корнелієм Лентулом Кавдіном. Втім чогось суттєво на цій посаді не зміг зробити, тому що ще до завершення своєї каденції помер.

Джерела

  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Quintus Lutatius Catulus Cerco (1), v. 1, page 672. (англ.)
  • Fasti triumphales (лат.)