Кері Малліс

Кері Малліс
Kary Mullis
Народився28 грудня 1944(1944-12-28) (80 років)
Ленуар, Північна Кароліна, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 серпня 2019(2019-08-07)[1][2][…] (74 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ньюпорт-Біч, Орандж, Каліфорнія, США[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
·пневмонія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Діяльністьбіохімік, молекулярний біолог, хімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТехнологічний інститут Джорджії
Галузьмолекулярна біологія, біохімія
Науковий керівникJoe Neilandsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:розробив метод полімеразної ланцюгової реакції
БатькоCecil Banks Mullisd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Нобелівська премія з хімії

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (1991)

Національна зала слави винахідників США (1998)

премія Вільяма Алланаd (1990)

премія Роберта Кохаd (1992)

Премія Японії (1993)

honorary doctorate of the Masaryk Universityd (2010)

медаль Джона Скотта (1992)

Karl Landsteiner Memorial Awardd

Особ. сторінкаkarymullis.com

Кері Бенкс Малліс (англ. Kary Banks Mullis; 28 грудня 1944, Леноїр, США — 7 серпня 2019, Ньюпорт-Біч) — американський біохімік, лавреат Нобелівської премії з хімії 1993 року, яку він розділив з Майклом Смітом.

Біографія і наукова робота

Кері Малліс народився в містечку Леноір в Північній Кароліні 28 грудня 1944 року в сім'ї фермера і провів дитинство в місті Колумбія (Південна Кароліна). Саме життя в сільській місцевості пробудила його ранній інтерес до біології. Малліс закінчив Технологічний інститут Джорджії в 1966 році і захистив дисертацію з біохімії в Університеті Каліфорнії в Берклі в 1972 році, де він вивчав структуру і синтез білка.

Після дисертації Малліс тимчасово пішов з науки. Він писав фантастику, але незабаром повернувся в біохімію і провів 2 роки у школі медицини Канзаського університету, а потім перейшов в біотехнологічну корпорацію Cetus. Працюючи в компанії, Малліс розробив метод полімеразної ланцюгової реакції, здійснивши тим самим революцію в молекулярній біології і медицині. У 1993 році він отримав за це Нобелівську премію з хімії.

Особисті погляди

Малліс відрізняється неординарними і суперечливими поглядами на багато наукових проблем. У своїй біографії, виданій в 1998 році він висловив незгоду з науковими спостереженнями про зміну клімату, виснаження озонового шару і зв'язком між вірусом ВІЛ та СНІДом. він пояснював це змовою між екологами, урядами і вченими, які, на його думку, такими методами намагаються просунути свої кар'єри і заробити гроші. У книзі він заявив також, що вірить в астрологію.[8]

За свідченням Джона Мартіна (John F. Martin), президента Європейського Товариства Клінічних Досліджень (the European Society for Clinical Investigation) у 1990-ті роки, головуючого на 28-й конференції цього товариства в Толедо, куди був запрошений Малліс, виступ Малліса з проблеми ВІЛ ні за загальним стилем, ні за науковим змістом не відповідав рівню одного з провідних учених й, більше того, міг спричинити руйнівний вплив на молодих вчених. За заявою самого Малліса, він сфальсифікував низку даних, щоб вони виглядали більш переконливо[9].

Примітки

Посилання