Кессі Джей

Кессі Джей
Cassie Jaye
Ім'я при народженніCassandra Nelson[1]
ПсевдоCassie Jaye
Народилася1 травня 1986(1986-05-01) (38 років)
Форт Сілл, Команчі, Оклахома, США
Країна США
ДіяльністьРежисер, продюсер
Відома завдякиЧервона пігулка
Alma materPalo Verde High Schoold
Знання мованглійська
Роки активності2004 — тепер. час
У шлюбі зEvan Davies
IMDbID 1787884
Сайтjayebirdproductions.com

Кессі Джей (англ. Cassie Jaye) — американська акторка, кінорежисер, продюсер, найбільш відома режисурою документального кінофільму «Червона пігулка» 2016 року, де висвітлила проблеми руху за права чоловіків[2][3].

Раннє життя та акторська кар'єра

Кессі Джей народилася в Форт Сілл, Оклахома, Сполучені Штати. У вісімнадцять років переїхала до Лос-Анджелеса, де вона була акторкою протягом п'яти років, перш ніж переїхати у 2008 до Марін у Каліфорнії[4]. Їй не сподобалися стереотипні ролі, в яких вона була задіяна, і як вона назвала своє амплуа — «була милою дівчиною-сусідкою, яка завжди помирає у фільмах жахів». Окрім того зазнала кількох випадків сексуальних домагань, що призвело до того, що вона захопилася фемінізмом. Також у 2008 році вона утворила виробничу компанію «Jaye Bird Productions»[5].

Кар'єра режисера

«Daddy I Do»

Кессі Джей режисувала та продюсувала американський документальний фільм «Daddy I Do» (укр. «Тато, я роблю»), який вивчає програми сексуального виховання та сексуальної абстиненції в США[6]. У фільмі подано інтерв'ю із засновником «Срібного кільця» (англ. Silver Ring Thing) Денні Паттином, письменницею-феміністкою Амандою Маркоте та Дугласом Кірбі. У фільмі також обговорюються особисті історії від жінок та дівчат, що переживають підліткову вагітність, одиночне материнство, зробили аборт або зазнали сексуального насильства[6][7]. Журнал «Bust» похвалив авторку за «висвітлення правди про програми сексуальної стриманості, оповідання підлітків, які перебувають у цьому, і його наслідки…»[8].

«The Right to Love: An American Family»

Кессі Джей режисирувала та продюсувала свій другий фільм «The Right to Love: An American Family» (укр. «Право на кохання: Американська родина»). У фільмі описано сім'ї, відомі як «Сімейні цінності геїв»[9]. Прем'єра фільму пройшла у лютому 2012 року в Театрі Кастро у Сан-Франциско, штат Каліфорнія, з гостем доповідачем Зак Валсом[10][11], також показувався на екрані на фестивалі «Frameline»[12].

«The Red Pill»

Детальніше — «Червона пігулка»

Кессі Джей режисирувала та продюсувала у 2016 році свій третій документальний фільм «Червона пігулка» про рух за права чоловіків. Вона провела рік інтерв'ю з різними діячами, такими як Пол Елам, засновник «Голос для чоловіків»; Гаррі Крауч, президент «Національної коаліції для чоловіків»; Воррен Фаррелл, автор «Міфу про владу чоловіка»[13] та інші. Вона також взяла інтерв'ю з критиками руху, такими як виконавча редакторка журналу «Ms.» Кетрін Спіллар[13][14], та соціологом Майклом Кіммелом[15]. Сама авторка в кінці фільму заявила, що «…вона більше не визнає себе феміністкою…[16]», додавши, зараз вона вже вважає, що «Фемінізм — це не шлях до гендерної рівності і хоча вона більше не називає себе феміністкою, вона все ще є захисницею прав жінок і завжди нею буде, додаючи чоловіків до обговорення…»[17]. Фільм вийшов досить неочікуваним, неоднозначним та неприйнятним для багатьох прихильників фемінізму і викликав велику кількість негативної критики та протестів. Наприклад, у Австралії показ був скасований після подання петицій, протестів та погроз проти тих, хто проводив показ[18][19][20][21][22][23]. Кессі Джей захищає свій фільм як «надзвичайно збалансований і що люди у ньому повинні бути почуті в контексті без маніпуляцій»[17].

Фільмографія

Нагороди

  • 2010, «Best Documentary» — «Daddy I Do», Action On Film International Film Festival[26]
  • 2010, «Best Documentary» — «Daddy I Do», Idyllwild International Festival of Cinema[27]
  • 2010, «Best Docu-Drama» — «Daddy I Do», Bare Bones International Film Festival
  • 2012, «Best Social Commentary Award», «The Right to Love: An American Family», Action On Film International Film Festival[28]
  • 2012, «Grand Jury Award» — «The Right to Love: An American Family», Bare Bones International Film Festival
  • 2017, «Best of Festival», «Excellence In Producing A Documentary», and «Excellence In Directing Documentary» — «The Red Pill», Idyllwild International Festival of Cinema[29]
  • 2017, «Women In Film» — «The Red Pill», Digital Hollywood DigiFest Film Festival[30]

Примітки

  1. ↑ Hightower, Jeff. Cassie Jaye: The New School of Hollywood. www.jeffhightower.com. Архів оригіналу за 3 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  2. ↑ Feminist filmmaker faces backlash over men's rights documentary. womenintheworld.com. Women in the World. 11 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
  3. ↑ Catsoulis, Jeannette (13 вересня 2012). Making a Case for Same-Sex Marriage. nytimes.com. New York Times. Архів оригіналу за 13 Вересня 2017. Процитовано 16 Грудня 2018.
  4. ↑ Schwartz, Don (21 серпня 2011). Cassie Jaye: A Filmmaker Births Herself. CineSource. Архів оригіналу за серпень 5, 2018. Процитовано липень 7, 2019.
  5. ↑ а б What makes a feminist create a film on MRAs?. The Daily Dot. 10 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 Січня 2019. Процитовано 16 Грудня 2018.
  6. ↑ а б Seltzer, Sarah (10 листопада 2010). Daddy I Do: "Purity" World is Tough for Women. Rewire (website). Архів оригіналу за 12 Жовтня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  7. ↑ Antunes, Marina (10 травня 2010). Review:Daddy I Do. Row Three. Архів оригіналу за 17 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  8. ↑ Exposed: The Gift of Virginity and Purity Balls. Архів оригіналу за 17 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  9. ↑ A Strategy to Change Minds: Focus on the Gay Family. The Advocate (LGBT magazine). 8 листопада 2011. Архів оригіналу за 16 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018. {cite web}: Текст «The Advocate» проігноровано (довідка)
  10. ↑ We live to love & we love us an olive. The Bay Area Reporter. 2 лютого 2012. Архів оригіналу за 7 Лютого 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  11. ↑ Zach Wahls Has a Confession to Make to Gay Activists in San Francisco. GayCities. 27 січня 2012. Архів оригіналу за 14 Серпня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  12. ↑ Histories of Acting Up: Frameline at 36. International Documentary Association. Архів оригіналу за 17 Грудня 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  13. ↑ а б DeFore, John (2 листопада 2016). 'The Red Pill' Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 20 Лютого 2021. Процитовано 16 Грудня 2018.
  14. ↑ Daubney, Martin (12 листопада 2015). The Red Pill: the movie about men that feminists didn’t want you to see. telegraph.co.uk. Telegraph. Архів оригіналу за 25 Березня 2021. Процитовано 16 Грудня 2018.
  15. ↑ Liberatore, Paul (8 листопада 2016). Bay Area filmmaker's new film, 'The Red Pill,' is a bitter one for feminists to swallow. Mercury News. Архів оригіналу за 11 Листопада 2020. Процитовано 16 Грудня 2018.
  16. ↑ Callaghan, Greg (29 липня 2017). Cassie Jaye's film on the men's rights movement shocked Australia. Why?. The Sydney Morning Herald. Fairfax Media. Архів оригіналу за 1 Вересня 2017. Процитовано 16 Грудня 2018.
  17. ↑ а б Chaplain, Chloe (1 грудня 2016). Feminist filmmaker: women's rights are now silencing men. Evening Standard. Архів оригіналу за 1 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  18. ↑ Mahoney, Neve (1 жовтня 2016). Men's rights activists need to take a chill pill. Eureka Street. 26 (21). Архів оригіналу за 22 Червня 2019. Процитовано 16 Грудня 2018.
  19. ↑ Queensland police asked to investigate threats of violence ahead of movie screening. couriermail.com.au. Courier Mail. 3 січня 2017. Архів оригіналу за 11 Березня 2022. Процитовано 16 Грудня 2018. (необхідна підписка)
  20. ↑ Bolt, Andrew (8 червня 2017). Red Pill Screening Stopped: You may not watch. heraldsun.com.au. Herald Sun. Архів оригіналу за 13 Березня 2019. Процитовано 16 Грудня 2018.
  21. ↑ Bolt, Andrew (9 червня 2017). The Red Pill: US 'former feminist' Cassie Jaye stuns Project panel with men's rights spiel. thenewdaily.com.au. The New Daily. Архів оригіналу за 17 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  22. ↑ The Red Pill: The film feminists don't want you to watch. abc.net.au. ABC Radio Brisbane. 8 червня 2017. Архів оригіналу за 19 Червня 2020. Процитовано 16 Грудня 2018.
  23. ↑ Jepsen, Belinda (8 червня 2017). Director of "anti-feminist" documentary leaves The Project panel in stunned silence. mamamia.com.au. Mamamia. Архів оригіналу за 16 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  24. ↑ Harvey, Dennis (6 серпня 2012). The Right to Love: An American Family. Variety. Архів оригіналу за 16 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.
  25. ↑ Сторінка фільму «Червона пігулка» в інтернеті. THE RED PILL. Архів оригіналу за 9 Грудня 2018. Процитовано 16 Грудня 2018.(англ.)
  26. ↑ Official Action on Film 2010 Award Winners and 1st Runner Upsin the categories ofFilm, Video, Documentary, Experimental and Animation (PDF). From: AOF Action On Film Festival, Awards And Nominations. 30 липня 2010. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2017.
  27. ↑ Cassie Jaye returns to film fest (PDF). Idyllwild Town Crier. 19 грудня 2013. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2017. In 2010, Jaye's film, "Daddy I Do," premiered at the IIFC and was awarded Best Documentary. {cite news}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  28. ↑ Action On Film 2012 Official Award Nominated Films (PDF). AOF Action On Film - Results. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2017.
  29. ↑ Awards – IIFC 2017. Idyllwild International Festival of Cinema. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017.
  30. ↑ Callaghan, Greg (28 липня 2017). Cassie Jaye's film on the men's rights movement shocked Australia. Why?. Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 7 Листопада 2018. Процитовано 16 Грудня 2018. Jaye, who won a Women in Film award for The Red Pill at the Hollywood DigiFest festival
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Нормативний контроль