Київська міська електричка

Київська міська електричка

Київська міська електричка ЕР9М
Інформація
Країна Україна Україна
Місто Київ
Дата відкриття 2 вересня 2009 (14 років)
Довжина ліній 50,8 км
Кількість станцій 20
Кількість ліній 1
Пасажиропотік за добу 32 тис[1]
Пасажиропотік за рік 1 млн 608 тис[2]
Схема ліній
kyivcityexpress.uz.gov.ua

Київська міська електричка або Kyiv City Express — лінія міського електропоїзда, що пролягає кільцем Київського залізничного вузла. Після відкриття 2 вересня 2009 року міська електричка стала в Києві шостим видом громадського транспорту — після трамвая, тролейбуса, автобуса, метро та фунікулера.

Поїзди курсують щоденно, відправляючись з кінцевих станцій Дарниці та Святошина з 05:30 до 22:30 щогодини, а у години пік — щопівгодини. Вартість проїзду — 15 ₴.

Історія

Проєкт «Міська електричка» був реалізований з метою організації рівномірного розподілу пасажиропотоків та зменшення навантаження на інший громадський транспорт столиці, а також для забезпечення прямого зв'язку між лівобережною та правобережною частинами міста Києва[3].

Перша черга

2 вересня 2009 року розпочався рух міською електричкою на ділянці Троєщина (колишня Городня) — Почайна відповідно з угодою із Південно-Західною залізницею. Маршрут руху обмежувався цими двома зупинками, відстань між якими потяги долали за 6 хвилин. Маршрут обслуговували два склади електропоїздів.

Друга черга

4 жовтня 2011 року був відкритий[4] рух кільцем довжиною 50,8 км із 14-ма зупинками: Дарниця, Лівобережна, Воскресенка, Почайна, Куренівка, Пріорка, Сирець, Берестейська, Борщагівка, Київ-Волинський, Караваєві Дачі, Вокзальна, Видубичі та Березняки[5][6]. Упродовж жовтня 2011 — лютого 2022 року працювала у часи пік зранку та ввечері з інтервалом 20-60 хвилин. Через незадовільний технічний стан рейси міської електрички часто скасовувались,[7][8][9]

Третя черга

25 жовтня 2012 року відкрили ще одну зупинку[10] — Райдужний[11], збільшивши загальну кількість зупинок до 15-ти. Особливості даного етапу — зав'язка[12] із лівобережною лінією швидкісного трамвая, що перевозить мешканців житлового масиву Вигурівщина-Троєщина до міської електрички.

2022

З початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року робота міської електрички була припинена,пізніше відновлена 21 березня 2022 року за маршрутом «Дарниця — Святошин» (через станцію Київ-Пасажирський), а з 27 березня — поїхала повноцінним кільцем із зупинками, яких раніше не було на схемі міської електрички: Микільська Слобідка, Київ-Деміївський, Протасів Яр та Русанівка[13]. Тепер перевізником стала Укрзалізниця,та електричка нарешті запрацювала з чітким розкладом і оновленим рухомим складом.

2023

У лютому 2023 року кияни підтримали перейменування станцій кільцевої електрички:

  • Вишгородська на Пріорка;
  • Північні платформи станції Київ-Пасажирський — на Вокзальна;
  • Лівий Берег — на Березняки;
  • Київська-Русанівка — на Русанівка;
  • Київ-Дніпровський — на Микільська Слобідка;
  • Троєщина-2 — на Райдужна;
  • Троєщина — на Воскресенка;
  • Зеніт — на Куренівська;
  • Рубежівський — на Парк «Нивки»[14].

18 січня 2024 року на пленарному засіданні Київської міської ради були перейменовані наступні станції:

залізнична станція «Київ-Дніпровський» на залізничну станцію «Микільська Слобідка»;

зупинкова платформа «Рубежівський» на зупинкову платформу «Берестейська»;

зупинкова платформа «Зеніт» на зупинкову платформу «Куренівка»;

зупинкова платформа «Лівий Берег» на зупинкову платформу «Березняки»;

зупинкова платформа «Троєщина-2» на зупинкову платформу «Райдужний»;

зупинкова платформа «Троєщина» на зупинкову платформу «Воскресенка»;

зупинкова платформа «Київська-Русанівка» на зупинкову платформу «Русанівка»;

зупинкова платформа «Північна» станції «Київ-Пасажирський» на зупинкову платформу «Вокзальна»;

зупинкова платформа «Вишгородська» на зупинкову платформу «Пріорка».

На початку жовтня у електропоїздах Київської міської електрички запроваджено дублювання оголошення зупинок англійською мовою для іноземних гостей столиці, додавши нові назви станцій (для того,щоб пасажири поступово звикали до нових назв, поки завершується процес офіційного перейменування на рівні КМДА)[15].

Оплата та вартість проїзду

Салон вагона міської електрички

Вартість проїзду складає 15 ₴, оплата здійснюється:

  • разовим квитком;
  • місячним абонементним квитком;
  • через чат-бот у Viber та Telegram;
  • через мобільний додаток «Київ Цифровий»;
  • безконтактною банківською карткою.
  • безконтактною транспортною карткою Київ Цифровий(шляхом поповнення грошей на гаманець транспортної картки).
  • Придбанням разового квитка в електричці у роз'їздного касира(за готівку),або в касах вокзалів Дарниця,Київ-Пасажирський,Святошин(будь який вид оплати).

Транспортну карту Київ Цифровий,безконтактну банківську картку,або квиток придбаний на електричку в терміналі самообслуговування "Київ Цифровий",потрібно прикладати до валідатора помаранчевого кольору розташованого на турнікеті,або поруч з терміналом самообслуговування "Київ Цифровий". Діють знижки для пільгових категорій,а також для студентів з студентським квитком(пільговий квиток студенти можуть придбати,або в касах вокзалів Дарниця,Київ-Пасажирський,Святошин(будь який вид оплати),або в електричці у роз'їздного касира виключно за готівку).

До 7 лютого 2015 року вартість проїзду становила 1,70 гривень[16][17]. До 15 липня 2017 року вартість проїзду становила 4 гривні.

До 7 лютого 2015 року діяли також:

  • комбінований квиток вартістю 2 гривні:
    • до 30 січня 2013 року єдиний проїзний квиток:
      • на міський електропоїзд та підвізний автобус маршрутів № 59, 60 або 61 [18].
      • на міський електропоїзд та швидкісний трамвай[19].
    • після 30 січня 2013 року:
      • єдиний проїзний квиток «Міська електричка — трамвайні маршрути № 4, 5, спеціальні автобусні маршрути № 59, 60, 61 та тролейбусний маршрут № 28»[20].

Види оплати

У різні часи існували наступні види оплати проїзду[21]:

  • Разовий квиток для електронного компостування (з 2012 року).
    • Разовий абонементний квиток (існував до введення в дію турнікетів)[17]
  • Разовий квиток зі штрих-кодом (з листопада 2011 року)[17][22].
  • Жетон[17] (при вкиданні у турнікет видається чек-квиток зі штрих-кодом) введений з березня 2012 року[23][24].
  • Єдиний проїзний квиток[25].
  • Посадковий квиток (для пільгових категорій громадян).

Також планувалося ввести проїзні місячні квитки[26], але ідея ще не була реалізована до 7 лютого 2015 року. З початку 2013 року було введено квитки для електронного компостування (зі спеціальною смужкою).

  • Разовий абонементний квиток
    Разовий
    абонементний
    квиток
  • Разовий квиток зі штрих-кодом (старий та новий зразок)
    Разовий квиток зі штрих-кодом (старий та новий зразок)
  • Жетон та чек-квиток зі штрих-кодом
    Жетон та чек-квиток зі штрих-кодом
  • «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд та автобус) старого зразка
    «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд та автобус) старого зразка
  • Квитки нового зразка для електронного компостування — «звичайний» та «єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус)
    Квитки нового зразка для електронного компостування — «звичайний» та «єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус)
  • «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус) для електронного компостування
    «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус) для електронного компостування

З лютого 2019 року у міській електричці є можливість сплатити за проїзд електронним квитком.

Маршрут руху електрички

Лівобережна ділянка північного півкільця збігається з основною планувальною віссю цієї частини міста — рокадною автомагістраллю Троєщина — Осокорки і трасою майбутньої Лівобережної лінії метрополітену.

Поблизу проходження траси залізниці розташовані місцевості Стара і Нова Дарниця, масиви Позняки, Березняки, Русанівка, Соцмісто, Лівобережний, Райдужний, Русанівські та Воскресенські сади, промислові зони, територія лівобережжя Києва.

Транспортна інфраструктура поблизу пересадкових вузлів (станції, платформи) представлена трамвайними, тролейбусними і автобусними маршрутами.

На правому березі колії північного залізничного півкільця проходять серединною зоною на відстані 4—8 км від ядра центра міста. У прилеглій зоні розташована Куренівка, Пріорка (район вулиць Вишгородської, Автозаводської), Мостицький, Сирець, Нивки, Микільська Борщагівка, Відрадний, Південна Борщагівка. Вздовж залізниці розташовані виробничі і промислові зони Рибальського острова, Петрівки, Борщагівки, Пост-Волинського.

Схема руху

Напрямок E1: Дарниця;— Почайна- Святошин;— Київ-Пасажирський-Дарниця: Дарниця;— Київська Русанівка;-Лівобережна;— Київ-Дніпровський;- Троєщина;— Троєщина-2;— Почайна;— Зеніт;— Вишгородська;— Сирець;— Рубежівський;—Святошин;- Борщагівка;— Київ-Волинський;— Караваєві Дачі;— Київ-Пасажирський;— Протасів Яр;- Київ-Деміївський;- Видубичі;— Лівий Берег.

Напрямок E2:Дарниця;— Київ-Пасажирський;—Святошин;- Почайна;— Дарниця:Дарниця;— Лівий Берег;— Видубичі;— Київ-Деміївський;- Протасів Яр;- Київ-Пасажирський;— Караваєві Дачі;— Київ-Волинський—Борщагівка;— Святошин;- Рубежівський;— Сирець;— Вишгородська;— Зеніт;— Почайна;— Троєщина-2;— Троєщина;-Київ-Дніпровський;— Лівобережна;- Київська Русанівка.

Рухомий склад

Маршрут мають обслуговувати 10 електропоїздів[27] у складі 6 вагонів. Один із електропоїздів, ЕПЛ9Т-003, був модернізований у 2009 році таким чином, що сидіння у ньому розташовані вздовж бортів, як у поїздах метро. Решта поїздів пройшли модернізацію у 2011 році, при цьому в салонах були встановлені сидіння за схемою 2+2, що дозволяє збільшити кількість місць для стоячих пасажирів та загальну місткість вагонів.

4 серпня 2022 року презентований десятий оновлений електропоїзд, який використовується для пасажирських перевезень на маршруті Київської міської електрички. Саме з цього дня пасажирів обслуговують виключно модернізовані електропоїзди. Тож весь рухомий склад став інклюзивний, тобто призначений для зручного перевезення пасажирів з дітьми, людей з інвалідністю, велосипедистів, має зручні оновлені сидіння, а в останніх моделях має деякі зміни, які впроваджені завдяки відгукам пасажирів. Наприклад, тримачі для велосипедів в ньому обладнані спеціальними м'якими накладками[28].

Оновлення лівреї

10 жовтня 2014 року, після кількамісячної перерви, відновлено рух на лінії електропоїздів з оновленою лівреєю, яку розробили дизайнери агентства «Агенти Змін» на волонтерських засадах. У новій палітрі — білий, жовтий, синій та сірий кольори. Ними розфарбують не лише рухомий склад, а й використають у елементах навігації як у вагонах, так і на станціях міської електрички. Новий логотип, зручна навігація та сучасний зовнішній вигляд потягів — три основних елементи оновлення зовнішнього виду Міської електрички[29].

  • Міська єлектричка ЕР9М-522 з новою ліврею
    Міська єлектричка ЕР9М-522 з новою ліврею
  • Київська міська єлектричка ЕР9М у новій лівреї. Вигляд спереду
    Київська міська єлектричка ЕР9М у новій лівреї. Вигляд спереду
  • Стара та нова лівреї електропоїзда ЕР9М
    Стара та нова лівреї електропоїзда ЕР9М

Пасажиропотік

Міська електричка ЕПЛ9Т на платформі «Лівий берег»

Поточний пасажиропотік (станом на 2015 рік) за місяць становить близько 2 700 000 пасажирів, тобто приблизно 90 тисяч на добу[30].

2009

Пасажиропотік у 2009 році (за 4 місяці) становив 382 тис. пасажирів.

2010

Пасажиропотік у 2010 році становив 1 млн 260 тис. пасажирів.

2011

Пасажиропотік у 2011 році становив 2 млн 744 тис. пасажирів[31], з них:

  • 495,5 тис. пасажирів було перевезено в період з січня по вересень 2011 року (через дві станції міської електрички «Почайна» та «Троєщина» — першу чергу міської електрички);
  • 2 млн 249,2 тис. пасажирів у період з жовтня по грудень 2011 року (друга черга міської електрички).

2012

  • Пасажиропотік за перші 3 місяці 2012 року становив 2 млн 495 тис. пасажирів, в тому числі 880,1 тис. пасажирів пільгових категорій[32] .

2013

Станом на квітень 2013 року з часу запуску міської електрички нею скористалися 15,7 млн пасажирів[33].

Співпраця

Проєкт міської електрички[34] реалізує Південно-Західна залізниця (ПЗЗ) спільно[32] з комунальним підприємством «Київпастранс»:

  • Південно-Західна залізниця відповідає за належний стан залізничної інфраструктури, рухомий склад, системи електропостачання та посадкових платформ.
  • КП «Київпастранс» формує тарифи та адмініструє прибуток.

Собівартість

Станом на липень 2013 року собівартість перевезення одного пасажира в міській електричці Києва за словами представників міської влади становить 7,00 ₴[35], а оскільки ціна квитка не перевищує 2 гривень, то проєкт міської електрички є збитковим і потребує дотацій[36][37] з міського бюджету.

Переваги

З точки зору погодних умов, міська електричка після метрополітену є одним з найнадійніших видів[38][39] київського міського громадського транспорту.

Недоліки

Поїзди міської електрички регулярно порушують графік руху, запізнення бувають від 5 хвилин до 1,5 години[40][41][42][43][44][45]. Унаслідок цього на платформах скупчуються сотні людей і при посадці важко увійти у вагон. Ніяких попереджень про запізнення потягів на зупинках не відбувається, оскільки на платформах не передбачені гучномовці (попередження можливі лише на станціях або обладнаних зупинках, а це Лівий Берег[46], Північна[46], Борщагівка, Караваєві Дачі, Почайна, Дарниця).

Коментарі відповідальних осіб щодо цієї ситуації:

Потяги належать нам, але графік (руху) встановлює Південно-Західна залізниця. Шляхи входять в загальну систему (київського залізничного вузла), тому маршрут електрички коректують під вантажні поїзди.

— заступник гендиректора КП «Київпастранс» Олександр Кальтагейсер, [40]

На жаль, ущільнити графік поки не виходить, так як це ще і вантажний вузол.

— начальник служби приміських пасажирських перевезень «ПЗЗ» Олександр Подкопалов, [40]

Мешканці Києва постійно звертаються до керівництва міста щодо проблем, пов'язаних із роботою міської електрички, через гарячу лінію «1551»[47], соціальні мережі та просто заявами[41].

Зрозуміло, що якщо в одну електричку намагаються втиснутися люди, які мали їхати двома різними електропотягами, то поїзди ламатимуться, а перони не витримуватимуть. Тому поламки та запізнення цілком очевидні, але не зрозумілі з точки зору організації руху. Електричка - не трамвай, хоча в цивілізованому світі навіть вони курсують щохвилинно. Вона має курсувати чітко за графіком, інакше подібних інцидентів не уникнути.

— голова фракції «БЮТ-Батьківщина» у Київраді Тетяна Меліхова, [41]

Шляхи поліпшення

Враховуючи побажання пасажирів, в червні 2013 року міська влада Києва висунула пропозицію щодо поліпшення роботи міської електрички в три етапи[3]:

  • організація додаткових зупинок на вже наявних платформах залізниці Київського залізничного вузла (мова йде про зупинки Протасів яр та Київська Русанівка)
  • проєктування та будівництво нових платформ, а також транспортної інфраструктури навколо них (насамперед зупинка Либідська)
  • скорочення інтервалів руху потягів міської електрички (планується до 12 хвилин)

Реалізація цих планів залежатиме від фінансових можливостей міста.

Цікаві факти

  • Станції зі схожими назвами — на лінії міської електрички є два набори станцій (дві плюс дві станції) зі співзвучними назвами, що вносить деяку плутанину для пасажирів:
Геометрія деяких зупинок Київської міської електрички
  • Геометрія зупинок — декілька зупинок мають форму кривої (зовнішня сторона дуги), що відрізняється від класичного вигляду (рівні паралельні прямі), і проявляється у підвищеній увазі машиністів на таких зупинках. Одному з них доводиться виходити на платформу та особисто спостерігати за безпечною посадкою пасажирів після чого потяг рушає, відповідно інша сторона зупинки не потребує такої уваги, тому що її видно навіть краще (внутрішня сторона дуги):
  • Однобічна зупинка — на станції Почайна електричка в обох напрямках прибуває на одну й ту ж колію (одна посадкова платформа берегового типу). Це зроблено для зручності пересадки пасажирів з/на станцію метро «Почайна».
  • Пересадка на Дарниці — платформа літерою П, що дозволяє без додаткових труднощів та безпечно робити пересадку на електричку у обох напрямках. Тому додатково сплачувати за проїзд непотрібно. Обидві бічні платформи у місці між турнікетами та електричкою з'єднані в єдину конструкцію, що нагадує літеру П.
Краєвид на Північні платформи міської електрички, Київ-Пасажирський

Мапа

Київська міська електричка у 2022 році

Див. також

Примітки

  1. ↑ Наземное метро в Киеве: интервал уменьшился, но до поручней могут достать лишь великаны
  2. ↑ Статистика на сайте КМДА. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 8 травня 2012.
  3. ↑ а б Міська електричка в Києві буде ходити через кожні 12 хвилин [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ TCH.ua: У Києві запустили міську електричку: 14 станцій за 50 хвилин [Архівовано 5 Жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  5. ↑ В Киеве запустили «наземное метро». Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 4 жовтня 2011.
  6. ↑ В Киеве запустили городскую электричку [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ У розпал заторів у Києві скасували низку міських електричок. Дзеркало тижня. 27 березня 2013 року. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  8. ↑ Київпастранс скасував кілька рейсів міської електрички. Інформаційне агентство "Великий Київ". 19 грудня 2021 року. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  9. ↑ У Києві скасували кілька рейсів міської електрички: список. УНІАН. 21 грудня 2021 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  10. ↑ ІА «Українські Новини»: Київ має намір відкрити добудовану до міської електрички лінію швидкісного трамваю на Троєщині 25 жовтня з безплатним проїздом до 1 листопада [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Газета «День»: У Києві запустили швидкісний трамвай «Троєщина — Міська електричка»
  12. ↑ На Троєщині почав ходити швидкісний трамвай [Архівовано 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ 28 березня «Укрзалізниця» запускає кільцевий маршрут електрички у Києві. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  14. ↑ Кияни підтримали перейменування станцій кільцевої електрички. Вечірній Київ. Процитовано 16 лютого 2023.
  15. ↑ У Київській кільцевій електричці додали оголошення станцій англійською. Вечірній Київ. Процитовано 5 жовтня 2023.
  16. ↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 944 «Про встановлення КП „Київпастранс“ тарифів на перевезення пасажирів міською електричкою». // Хрещатик. — № 119 (3565). — 2009. — 8 вересня. [[10 березня 2016 Архівовано] з першоджерела {2}.]
  17. ↑ а б в г Міську електричку запустили. А пасажири незадоволені…. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2013.
  18. ↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2009 року № 957 «Про встановлення КП „Київпастранс“ вартості єдиного проїзного квитка „автобус — міська електричка“». // Хрещатик. — № 119 (3565). — 2009. — 8 вересня. [[10 березня 2016 Архівовано] з першоджерела {2}.]
  19. ↑ До кінця місяця швидкісний трамвай перевозитиме пасажирів безкоштовно
  20. ↑ Проїзні квитки електричка-трамвай. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 Березня 2013.
  21. ↑ Київська міська електричка. Еволюція квитків. Архів оригіналу за 9 Лютого 2015. Процитовано 25 Березня 2013.
  22. ↑ Безтолковість Попова: по квитку міської електрички можна сісти тільки на одній станції. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 15 січня 2013.
  23. ↑ Київська міська електричка ввела жетони[недоступне посилання з липня 2019]
  24. ↑ У київській міській електричці вводять жетони [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  25. ↑ Мер Києва Леонід Черновецький демонструє квиток на нову міську електричку сполученням станція «Троєщина» — станція «Почайна»
  26. ↑ Через месяц введут жетоны для городской электрички [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ↑ Південно-Західна залізниця передала на баланс «Київпастрансу» 10 поїздів міської електрички[недоступне посилання]
  28. ↑ Укрзалізниця оновила всі електрички Kyiv City Express. ukrinform.ua. 4 серпня 2022.
  29. ↑ як реставрували київську електричку?. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
  30. ↑ Год с городской электричкой: удобно, но убыточно [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  31. ↑ Київпастранс: «Електричка Попова» перевезла майже мільйон пільговиків. УНІАН. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 30 січня 2012.
  32. ↑ а б Міська електричка перевезла цього року 2,5 млн пасажирів
  33. ↑ Попов обещает уплотнить график кольцевой электрички [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  34. ↑ У Києві запустять нові станції міської електрички. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 січня 2013.
  35. ↑ Київська влада підрахувала, що проїзд в електричці має коштувати 7 гривень [Архівовано 26 Липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  36. ↑ В Киеве может остановиться электричка: поезда без тормозов бросают «умирать» в отстойниках (рос.)
  37. ↑ Назвали цену проезда в городской электричке Киева [Архівовано 29 Листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  38. ↑ Борги міської електрички? «Гдэ-то так — сэм, восэм…». Архів оригіналу за 13 Березня 2016. Процитовано 25 Березня 2013.
  39. ↑ Трамвай на столичній Троєщині відновив роботу
  40. ↑ а б в Електричка Попова почала запізнюватись. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 червня 2013.
  41. ↑ а б в Меліхова не здивувалася обвалу перону на станції міської електрички. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 17 червня 2013.
  42. ↑ «Київпастранс» зняв з рейсів кілька міських електричок, забувши попередити про це киян. Архів оригіналу за 22 Лютого 2014. Процитовано 17 Червня 2013.
  43. ↑ «Укрзалізниця» може встигнути з ремонтом столичної станції «Зеніт» до липня. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 червня 2013.
  44. ↑ Сотні киян простоюють години в очікуванні міської електрички на напівзруйнованих платформах. Архів оригіналу за 2 Червня 2013. Процитовано 17 Червня 2013.
  45. ↑ У Києві на залізничній станції обвалився перон. Архів оригіналу за 6 Квітня 2013. Процитовано 17 Червня 2013.
  46. ↑ а б ця зупинна платформа обладнана гучномовцями
  47. ↑ Попов призывает киевлян жаловаться на ЖКХ: телефон горячей линии 1551 [Архівовано 1 Червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  48. ↑ Новини міської електрички: зміна платформи на Дарниці. Архів оригіналу за 30 Листопада 2014. Процитовано 25 березня 2013.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київська міська електричка
Пасажирські термінали
Міський громадський транспорт
Транспортні підприємства