Ковалевський Олександр Онуфрійович

Олександр Онуфрійович Ковалевський
Народився19 листопада 1840(1840-11-19)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Vārkavad, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 листопада 1901(1901-11-22)[1] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівочий цвинтар (Санкт-Петербург) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняСанкт-Петербург[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
Діяльністьзоолог, ембріолог, науково-педагогічний працівник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПетербурзький університет
Галузьембріологія, зоологія, еволюційна біологія
ЗакладКазанський університет, Київський університет, Одеський університет, Севастопольська біологічна станція
Науковий ступіньдоктор природничих наук
Відомі учніРейнгард Володимир Васильович
Попов Микола Федорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиKaren Saint-Hilaired Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Російська академія наук[4]
Французька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Нідерландська королівська академія наук
Туринська академія наук[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Закон Ковалевського
РідКовалевські Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриVladimir Kovalevskyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиVladimir Kovalevskyd
Q130606279? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (10 грудня 1885)

Karl Ernst von Baer medald (1867)

Karl Ernst von Baer medald (1870)

Погруддя О. О. Ковалевському перед будівлею Інституту південних морів

Олекса́ндр Ону́фрійович Ковале́вський (7 (19) листопада 1840(18401119), Варкаваська волость, Вітебська губернія, Російська імперія9 (22) листопада 1901, Петербург, Російська імперія) — український та російський біолог і ембріолог.

Життєопис

Походженням із козацько-шляхецького роду Харківщини Ковалевських, започаткованого від XVII ст. козацьким сотником Семеном Ковалевським, що перейшов із с. Вільшани на Київщині й заснував село під тою ж назвою на Деркачівщині, поблизу Харкова. Син його, Василь (пом. 1682), був полковим обозним Харківського слобідського козацького полку [5] [6].

Народився Олександр у Варкаваській волості Вітебської губернії, тепер Прейльського району Латвії.

Навчався в Петербурзькому університеті. Здобув ступінь магістра за дисертацію: «Історія розвитку ланцетника — Amphioxus lanceolatus», ступінь доктора за дисертацію: «Про розвиток Phoronis». Був професором зоології послідовно в Казанському, Київському та Новоросійському (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) університетах.

У 18701873 роках здійснив поїздку з науковою метою до Червоного моря та до Алжиру.

У 1890 році після чергової закордонної екскурсії обраний ординарним академіком Імператорської академії наук.

З 1892 до 1901 року працював директором Севастопольської біостанції.

Наукова діяльність

Своїми працями разом з Іллєю Мечниковим поклав початок еволюційній ембріології як науковій дисципліні, що ґрунтується на історичному принципі. Дослідження Ковалевського довели, що предками безчерепних були первинні безчерепні, які дали початок двом гілкам: представники однієї продовжували розвиватись як вільноплаваючі організми і з них виникли хребетні, а представники другої перейшли до придонного способу життя, та стали предками сучасних безчерепних.

Головний висновок з його досліджень полягав у тому, що загальний спосіб розвитку виявляють не представники одного якого-небудь класу, а всі групи тваринного царства — хребетні та безхребетні.

Див. також

  • Закон Ковалевського

Примітки

  1. а б в г www.accademiadellescienze.it
  2. Ковалевский Александр Онуфриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Левин В. Л. Некоторые вехи развития эмбриологии в Ленинградском государственном университете, Some Milestones in the Development of Embryology at the Leningrad State University // Историко-биологические исследования — 2012. — Т. 4, вып. 2. — С. 107–118. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  4. Слепкова Н. В. Зоологический музей Императорской академии наук и институциализация зоологической систематики в конце XIX — начале XX в, The Zoological Museum of the Imperial Academy of Sciences and the Institutionalization of Zoological Systematics in the Late 19th and Early 20th Centuries // Историко-биологические исследования — 2024. — Т. 16, вып. 4. — С. 20–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  5. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 379. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  6. Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму / Наукове видання.— Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993.— С. 128.

Література

Див. також