Коломієць Дмитро Валерійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломієць.
Дмитро Коломієць
Дмитро Валерійович Коломієць
 Майор
Загальна інформація
Народження5 грудня 1973(1973-12-05)
м. Біла Церква, Київська область
Смерть24 лютого 2022(2022-02-24) (48 років)
біля с. Кринцілів, Хмельницький район, Хмельницька область
(загибель у повітряному бою)
Національністьукраїнець
Alma MaterЧернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоColombo
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСПовітряні Сили
Формування39 БрТА
Війни / битвиРосійське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди та відзнаки
Герой України

Дмитро Валерійович Коломієць (5 грудня 1973, м. Біла Церква, Київська область — 24 лютого 2022, с. Кринцілів, Хмельницький район, Хмельницька область) — український військовий льотчик-винищувач (майор). Герой України (2022, посмертно).

Життєпис

Народився 5 грудня 1973 року в місті Біла Церква Київської області в родині військових. Бабуся служила в зенітних військах[1], а батько — військовий льотчик, тож дитинство промайнуло на аеродромах та гарнізонах. 1990 року закінчив Озерненську гімназію.

1990 року вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків, по завершенню якого був направлений на службу в Озерне. Опанував літаки Су-27, МіГ-29 та Л-39.

24 лютого 2022 року, одним із перших зустрів ворога. З самого ранку, коли більшість українців ще спокійно спали та не підозрювали, що розпочалась широкомасштабна війна, офіцер вступив у повітряний бій в повітряному просторі України над Хмельниччиною. Дмитро героїчно відвернув на себе вогонь ворожої авіації, виконуючи завдання на літаку L-39. Це дозволило врятувати побратимів. Пропускаючи бойову групу, був збитий літаком окупантів у районі с. Кринцілів Хмельницького району Хмельницької області[2][3][4].

Похований в с. Скоморохи на Житомирщині.

Залишилася дружина та донька.

Нагороди

  • звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Примітки

  1. ↑ 24 лютого загинув льотчик-винищувач Повітряних Сил ЗСУ Дмитро Коломієць
  2. ↑ Зло, озброєне ракетами, бомбами й артилерією, треба зупинити негайно — звернення Президента України [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 28 лютого.
  3. ↑ Орел, І. Зеленський нагородив званням Героя України 12 українських воїнів. Шістьох героїв — посмертно [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] // Forbes.ua. — 2022. — 1 березня.
  4. ↑ “Я не хочу Героя, я хочу живого татка”. 48-річний льотчик-винищувач загинув у повітряному бою, прикриваючи побратимів. 30.03.2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
    Кожне виконане Повітряними силами завдання – це врятовані життя українців – Президент у День ПС ЗСУ
  5. ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 78/2022 «Про присвоєння звання Герой України»

Джерела

Посилання

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.