Колядівка
село Колядівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Луганська область |
Район | Щастинський район |
Тер. громада | Новоайдарська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44160030130039622 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1764 |
Населення | 905 |
Площа | 4,53 км² |
Густота населення | 199,78 осіб/км² |
Поштовий індекс | 93520 |
Телефонний код | +380 6445 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°5′7″ пн. ш. 39°11′51″ сх. д. / 49.08528° пн. ш. 39.19750° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
66 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 935201, Луганська обл., Новоайдарський р-н, с.Колядівка, вул.Центральна,2а |
Карта | |
Мапа | |
|
Коля́дівка — село в Україні, у Новоайдарській селищній громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 905 осіб.
Розташоване на річці Євсуг, за 33 км від районного центру та за 30 км від залізничної станції Новий Айдар
Історія
Колядівка виникла у 1708 році. за іншим джерелом у 1764 р. У 1932–1933 роках Колядівка постраждала від Голодомору. Кількість встановлених жертв — 255 осіб[1]. У книзі «Врятована пам′ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців» містяться спогади місцевої мешканки Коваль Уляни Іванівни (1921 року народження), яка описує ті події так:
«…Тридцять третій голодовку я знаю. Ми тоді в Колядівці жили. Яка я була?.. Я знаю, шо голодовка була страшна, і наші мати… У нас була соличка, так носили в конний завод соличку і міняли кінське мнясо: коняка чи здохла, чи заріжуть тамечка, і вони принесуть мнясця, і наші варили мати, і ми осталися живі, а нас п'ятеро було. Оце я знаю.
А сусід… Діти я не знаю, де їхні ділися, а чоловік жінку зарізав і в печі жарив, а голову в колодізь укинув. Оце по-сусідськи в нас, оце я знаю, оце таке було…»[2]
У 1974 р. на братській могилі встановлено меморіальні дошки з прізвищами загиблих жителів, а також споруджено пам'ятник воїнам — визволителям села від фашистів.
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 905 осіб, з них 92,27 % зазначили рідною українську мову, а 7,73 % — російську[3].
Також
Примітки
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 249—255 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ Врятована пам′ять. Голодомор 1932–33 років на Луганщині: свідчення очевидців. – Т. 1 / Упорядн. І. Магрицька. – Луганськ: Промдрук. – 2008. – 464 с.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
Посилання
- Колядівка,«История Городов и Сёл»(рос.)
- Колядівка,«Історія міст і сіл Української РСР»
- Погода в селі Колядівка [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |