Константін Бранкузі
Константін Бранкузі | |
---|---|
Constantin Brâncuşi | |
![]() | |
Ім'я при народженні | рум. Constantin Brâncuși ![]() |
Псевдо | Brincusi, Constantin ![]() |
Народився | 19 лютого 1876[4][5][…] ![]() Хобіца, Q61085182?, Об'єднане князівство Волощини і Молдови[7][8] ![]() |
Помер | 16 березня 1957[1][2][…] (81 рік) ![]() Париж[1][9][8] ![]() |
Поховання | цвинтар Монпарнас ![]() |
Громадянство | ![]() |
Національність | румун |
Діяльність | скульптор, фотограф, художник, ілюстратор, архітектурний кресляр, асамбляжер ![]() |
Галузь | скульптура ![]() |
Alma mater | Bucharest National University of Artsd і Національна вища школа красних мистецтв ![]() |
Вчителі | Wladimir Hegeld[10], Dimitrie Gerotad, Ion Georgescud, Антонен Мерсьє і Оґюст Роден ![]() |
Відомі учні | Hanna Ben Dovd, Milița Petrașcud, Gheorghe Angheld, Alexandru Călinescud, Амедео Модільяні, Romulus Ladead і Isamu Noguchid ![]() |
Знання мов | французька[11] ![]() |
Членство | Румунська академія ![]() |
Роки активності | 1904[9] — 1956[9] |
Напрямок | модернізм, Tinerimea artisticăd, каталонський модернізм[12][7] і Salonul Oficiald ![]() |
Жанр | абстракціонізм ![]() |
Magnum opus | Птах у просторі, Нескінченна колона, The Kissd і Sleeping Mused ![]() |
IMDb | ID 5708357 ![]() |
Константін Бранкузі (Бринкуш, рум. Constantin Brâncuşi, фр. Constantin Brancusi; 19 лютого 1876, Хобіца, жудець Ґорж, Румунія — 16 березня 1957, Париж) — румунський скульптор, який здійснив свою творчу кар'єру у Франції, один із засновників абстрактної скульптури, яскравий представник паризької школи. Учень Оґюста Родена.
Життєпис
Після закінчення художніх шкіл у Крайові та Бухаресті переїхав до Парижа, де 1904 року вступив до Школи витончених мистецтв, котру невдовзі покинув за порадою Родена. Через декілька років, незадоволений реалістичними методами трактування форми, Бринкуш розбив свою скульптурну групу «Перехід через Чорне море» і одним із перших почав працювати над створенням стилю скульптурної абстракції.
У творах Бринкуша значно меншою мірою відчутно вплив кубізму та інших стилів живописної абстракції, аніж у працях інших скульпторів. Його творчість здійснила великий вплив на розвиток сучасної скульптури.
Бринкуш виключав зі своїх робіт усі реалістичні деталі, скорочуючи форми до найпростішої геометричної сутності. Його цікавили ритмічні повторення. Це відчутно в таких роботах як «Нескінченна колона» та статуї «Адам і Єва». Бринкуш акцентував на фактурі використаних скульптурних матеріалів, надаючи перевагу гладко відполірованим поверхням каменя та метала чи шершавості грубо обтесаного, потрісканого дерева. Він часто підсилював фактурні ефекти контрастними протиставленнями, наприклад, виставляв гладку мармурову голову на подушці темного оксамиту або вкладав відполіровану до блиску металеву рибу на овальному дзеркальному постаменті.
Галерея
-
Майстерня Бринкуша в Парижі
Див. також
- 6429 Бранкузі — астероїд, названий на честь скульптора[13].
Примітки
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118673076 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Constantin Brancusi
- ↑ а б Luminous-Lint — 2005.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
- ↑ Miller S. Brancusi, Constantin // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T010887
- ↑ а б Selz J. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Academia de Belle Arte din București - 150 de ani
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ National Gallery of Art - Collection
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання
- Бранкуш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Визначні культурні діячі Румунії // Радіо Румунія[недоступне посилання з липня 2019]
- У Парижі була продана скульптура Константина Бринкуша // Радіо Румунія
- Онлайн Энциклопедия Кругосвет [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)