Коїке Юріко

Юріко Коіке
яп. 小池 百合子
 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоЮріко Коїке
Народилася15 липня 1952(1952-07-15) (72 роки)
Асія, Японія
ГромадянствоЯпонія Японія
Національністьяпонка
Діяльністьполітична діячка
Alma materКаїрський університет Редагувати інформацію у Вікіданих, Університет Квансей Ґакуінd Редагувати інформацію у Вікіданих і Американський університет у Каїріd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих і арабська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаміністр оборони Японії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих, член Палати представників Японії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих, член Палати радників Японіїd Редагувати інформацію у Вікіданих, губернатор Токіоd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих і міністр навколишнього середовища Японіїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЛіберально-демократична партія Японії (4 липня 2017) Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоYujiro Koiked Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиEmiko Koiked Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Золотий Олімпійський орден офіцер ордена Почесного легіону

Time 100 (2017)

100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbesd (2020)

Сайтyuriko.or.jp Редагувати інформацію у Вікіданих
Юріко вирішила висвітлити будівлю столичного уряду Токіо синьо-жовтим кольором з 28 лютого по 6 березня, щоб показати солідарність з Україною. (Фото 2 березня 2022 р.)

Юріко Коїке (яп. 小池 百合子, Коіке Юріко; нар. 15 липня 1952(1952-07-15)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих (72 роки), Ашія Редагувати інформацію у Вікіданих) — губернаторка Токіо та японська політикиня.

Вона була членом Палати радників Японії протягом одного терміну і членом Палати представників протягом восьми термінів. Вона обіймала посади міністра навколишнього середовища, міністра Окінави та Північних територій, міністра оборони, директора зі зв'язків з громадськістю Ліберально-демократичної партії, представника політичної партії «Томін перший но Кай» та представника політичної партії «Партія Надії». Член Ліберально-демократичної партії.

Вона береже і захищає людей з обмеженими можливостями, дітей та жінок. Вона цінує так званий гуманітаризм. Наприклад, у 2022 році, коли Україна зазнала великих труднощів, вона швидко вжила заходи щодо прийняття українських біженців.

Володіє японською, арабською та англійською мовами.

Біографія

Народилася в сім'ї комерсанта, батько її Юдзіро Коїке був меценатом, займався торгівлею нафтопродуктами.

У 1971 році після закінчення школи соціології Квансей Гакуін, вступила в Американський університет в Каїрі, в 1976 році Коїке здобула ступінь бакалавра в галузі соціології Каїрського університету.

З 1973 по 1987 працювала перекладачем з арабської мови та викладачем арабської мови. Вона робила значний внесок у ситуаціях, пов’язаних із ключовими арабомовними діячами.

У 1988 році вона стала ведучим новин програми ділових новин TV Tokyo «WORLD BUSINESS SATELLITE[ja]» (вона була першою ведучою для цієї програми). В результаті вона стала широко відомою японцям. 1990 року, будучи ведучою новин, яка виконувала важливу роботу, вона здобула нагороду для жінок-мовників.

На запрошення політиків, які з’являлися в її програмі новин, вона увійшла в світ політики в 1992 році, балотувалася на виборах до Палати радників і була обрана членом Палати радників в Японії.

У 1993 році вона перейшла до Палати представників Японії, щоб балотуватися, і була знову обрана. У Палаті представників вона перемагала загалом вісім разів.

31 липня 2016 року перемогла на виборах губернатора Токіо, та стала першою жінкою на цій посаді [3]. Юріко з ентузіазмом працювала губернаторкою Токіо і її високо оцінили громадяни Токіо. На виборах губернатора Токіо, що відбулися 5 липня 2020 року, Юріко знову перемогла.

2022

Побачивши, як Путін вторгся в Україну в лютому 2022 року, Юріко заявила журналістам 28 лютого, що дії Путіна є нападом на демократію та міжнародну спільноту.[4]

І Юріко вирішила з 28 лютого по 6 березня висвітлити будівлю столичного уряду Токіо синьо-жовтим кольором і надіслати українцям повідомлення про солідарність з Україною. Також, показуючи це світло всім жителям Токіо, Юріко закликала усіх жителів Токіо думати про українців.[4]

11 березня Юріко заявила, що надасть українським біженцям безкоштовне столичне житло. На момент оголошення було підготовлено 100 одиниць. А Юрико була готова підготувати до 700 одиниць залежно від ситуації.[5]

Для українських біженців, які прибувають до Токіо, Юріко спочатку вирішила запропонувати готель, безкоштовно на два тижні. За ці два тижні українські біженці можуть пояснити, як вони хочуть жити в Японії. Уряд Токіо надасть безкоштовне столичне житло українським біженцям, які хочуть користуватися столичним житлом. Також Юріко розглядає можливість забезпечення українських біженців освітлювальним обладнанням, кондиціонерами, їжею та одягом.[5]

Примітки

  1. ↑ http://www.metro.tokyo.jp/tosei/governor/governor/kishakaiken/2016/08/02.html
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Вперше в історії губернатором Токіо обрана жінка. Новое Время. 31 липня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  4. ↑ а б NHK「都庁舎 ウクライナ国旗の色にライトアップ 都知事“連携示す”」. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  5. ↑ а б 毎日新聞「東京都、ウクライナ避難民に都営住宅100戸用意　最大700戸」. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.

Посилання